Початок нинішнього тисячоліття ознаменувався значним поширенням серцево-судинних захворювань, які посіли 1 - 2 місця у структурі смертності промислово розвинених країн. Певний інтерес як перспективний первинний нейропротектор викликає гліцин. Він забезпечує нормальне функціонування NMDA-рецепторів завдяки впливу на гліцинові сайти, має метаболітотропний та енерготропний ефекти. Є дані про здатність антиоксиданта тіотриазоліну потенціювати терапевтичну дію нейрометаболічних церебропротекторів. Тому цікавим є створення нового комбінованого препарату на основі гліцину та тіотриазоліну. Мета роботи - обгрунтування можливості комбінування гліцину з тіотриазоліном в одній лікарській формі за допомогою дериватографічного дослідження. Як об'єкти термогравіметричних досліджень використовували субстанції тіотриазоліну (виробник - ДП "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" НАН України), гліцину (Pharmaceutical Co., Ltd, КНР), суміші гліцин-тіотриазолін, яку приготували на кафедрі фармацевтичної хімії ЗДМУ. Термографічний аналіз здійснили на приладі дериватограф "Shimadzu DTG-60" (Японія) з платиново-платинородієвою термопарою при нагріванні зразків в алюмінієвих тиглях (від 18 до 250 <$E symbol Р>C). Як еталонну субстанцію використовували <$E alpha - roman {Al sub 2 O} sub 3>. Швидкість нагрівання становила 10 <$E symbol Р>C/хв. Маса досліджуваних зразків - від 13,43 мг до 28,68 мг. Дериватограф графічно фіксував дані, що одержали, у вигляді кривих T, DTA, TGA. Під час роботи виконували термогравіметричний аналіз субстанції тіотриазоліну, гліцину, суміші гліцин-тіотриазолін. Виявили, що при нагріванні суміші гліцину та тіотриазоліну до 118 <$E symbol Р>C речовини залишаються у вигляді порошків, а при нагріванні надалі маса зразка зменшується. Тому вважаємо, що в технологічному процесі виготовлення лікарських форм доцільно здійснювати технологічні операції при температурі не вище ніж 118 <$E symbol Р>C. Висновки: за даними термогравіметричного аналізу субстанції гліцину, тіотриазоліну, суміші гліцин-тіотриазолін, необхідно відзначити, що суміш тіотриазоліну та гліцину є сумішшю діючих речовин, які не взаємодіють між собою та можуть бути в одній лікарській формі у вигляді таблеток.Початок нинішнього тисячоліття ознаменувався значним поширенням серцево-судинних захворювань, які посіли 1 - 2 місця у структурі смертності промислово розвинених країн. Певний інтерес як перспективний первинний нейропротектор викликає гліцин. Він забезпечує нормальне функціонування NMDA-рецепторів завдяки впливу на гліцинові сайти, має метаболітотропний та енерготропний ефекти. Є дані про здатність антиоксиданта тіотриазоліну потенціювати терапевтичну дію нейрометаболічних церебропротекторів. Тому цікавим є створення нового комбінованого препарату на основі гліцину та тіотриазоліну. Мета роботи - обгрунтування можливості комбінування гліцину з тіотриазоліном в одній лікарській формі за допомогою дериватографічного дослідження. Як об'єкти термогравіметричних досліджень використовували субстанції тіотриазоліну (виробник - ДП "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" НАН України), гліцину (Pharmaceutical Co., Ltd, КНР), суміші гліцин-тіотриазолін, яку приготували на кафедрі фармацевтичної хімії ЗДМУ. Термографічний аналіз здійснили на приладі дериватограф "Shimadzu DTG-60" (Японія) з платиново-платинородієвою термопарою при нагріванні зразків в алюмінієвих тиглях (від 18 до 250 <$E symbol Р>C). Як еталонну субстанцію використовували <$E alpha - roman {Al sub 2 O} sub 3>. Швидкість нагрівання становила 10 <$E symbol Р>C/хв. Маса досліджуваних зразків - від 13,43 мг до 28,68 мг. Дериватограф графічно фіксував дані, що одержали, у вигляді кривих T, DTA, TGA. Під час роботи виконували термогравіметричний аналіз субстанції тіотриазоліну, гліцину, суміші гліцин-тіотриазолін. Виявили, що при нагріванні суміші гліцину та тіотриазоліну до 118 <$E symbol Р>C речовини залишаються у вигляді порошків, а при нагріванні надалі маса зразка зменшується. Тому вважаємо, що в технологічному процесі виготовлення лікарських форм доцільно здійснювати технологічні операції при температурі не вище ніж 118 <$E symbol Р>C. Висновки: за даними термогравіметричного аналізу субстанції гліцину, тіотриазоліну, суміші гліцин-тіотриазолін, необхідно відзначити, що суміш тіотриазоліну та гліцину є сумішшю діючих речовин, які не взаємодіють між собою та можуть бути в одній лікарській формі у вигляді таблеток.

  Повний текст PDF - 524.048 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"