Тяжкий перебіг сепсису зазвичай асоціюється з розвитком септичного шоку та поліорганної недостатності. Для ефективного лікування рекомендується проводити інструментальний контроль за показниками переднавантаження, скоротливої здатності серця та перфузії тканин. Мета роботи - вивчення змін центральної та периферичної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії в дітей із септичним шоком. Проведено ретроспективне дослідження випадків септичного шоку в дітей віком від 0 до 18 років, які проходили лікування у відділенні інтенсивної терапії. Хворим здійснювався моніторинг центральної та периферичної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії. Досліджено 34 випадки сепсису, що асоціювався із септичним шоком. У 24 (70,6 %) хворих етіологічним фактором був менінгокок, у 1 (2,9 %) - стафілокок, у 9 (26,5 %) - етіологію не було встановлено. У 6 дітей із досліджуваної групи захворювання закінчилось летально. У гострому періоді шоку середні показники артеріального тиску, фракції викиду, периферичного опору, діастолічної швидкості в абдомінальній аорті та верхній брижовій артерії були відносно зниженими і зростали після стабілізації гемодинаміки. Фатальний перебіг захворювання асоціювався з високими показниками частоти серцевих скорочень, нижчими показниками максимальної швидкості в черевному стовбурі та стегновій артерії, діастолічної швидкості та показником периферичного опору у нирковій артерії при ініціальному обстеженні. Висновки: комплексне дослідження показників центральної та регіонарної гемодинаміки в дітей за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії дозволяє проводити неінвазивну діагностику ранніх порушень, пов'язаних із септичним шоком, та здійснювати контроль ефективності терапевтичних заходів.Сепсис відноситься до найчастіших причин смерті дітей в світі. Тяжкий перебіг сепсису звичайно асоціюється з розвитком септичного шоку та розвитком поліорганної недостатності. Важливе місце в комплексному обстеженні та контролі ефективності лікування належить моніторингу показників гемодинаміки. Мета дослідження - вивчення змін центральної та периферичної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії у дітей із сепсисом. Проведено ретроспективне дослідження випадків сепсису у дітей віком від 0 до 18 років, які проходили лікування у відділенні інтенсивної терапії. Хворим проводився моніторинг центральної та периферичної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії. Досліджено 108 випадків, що відповідали критеріям сепсису. У 53,7 % хворих етіологічним фактором був менінгокок, у 0,9 % - стафілокок, у 0,9 % - пневмокок, у 0,9 % - єрсинія, у 41,7 % етіологію не було встановлено. У 81 дитини перебіг сепсису був без проявів шоку, у 28 пацієнтів захворювання ускладнилось септичним шоком. У 12 дітей захворювання закінчилось летально. Розвиток септичного шоку асоціювався з суттєво вищими показниками частоти серцевих скорочень (ЧСС) та підвищенням індексів периферичного опору в черевному стовбурі та ниркових артеріях. Несприятливими щодо фатального перебігу захворювання були високий показник ЧСС, зниження діастолічної швидкості у черевному стовбурі та ниркових артеріях. Висновки: ехокардіографія та ультразвукова допплерографія у дітей із сепсисом дозволяють оцінювати характер і ступінь кардіоваскулярної дисфункції. Дослідження регіонарного кровотоку може бути діагностичним критерієм розвитку септичного шоку та має прогностичне значення у дітей з сепсисом.Тяжкий перебіг сепсису зазвичай асоціюється з розвитком септичного шоку та поліорганної недостатності. Для ефективного лікування рекомендується проводити інструментальний контроль за показниками переднавантаження, скоротливої здатності серця та перфузії тканин. Мета роботи - вивчення змін центральної та периферичної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії в дітей із септичним шоком. Проведено ретроспективне дослідження випадків септичного шоку в дітей віком від 0 до 18 років, які проходили лікування у відділенні інтенсивної терапії. Хворим здійснювався моніторинг центральної та периферичної гемодинаміки за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії. Досліджено 34 випадки сепсису, що асоціювався із септичним шоком. У 24 (70,6 %) хворих етіологічним фактором був менінгокок, у 1 (2,9 %) - стафілокок, у 9 (26,5 %) - етіологію не було встановлено. У 6 дітей із досліджуваної групи захворювання закінчилось летально. У гострому періоді шоку середні показники артеріального тиску, фракції викиду, периферичного опору, діастолічної швидкості в абдомінальній аорті та верхній брижовій артерії були відносно зниженими і зростали після стабілізації гемодинаміки. Фатальний перебіг захворювання асоціювався з високими показниками частоти серцевих скорочень, нижчими показниками максимальної швидкості в черевному стовбурі та стегновій артерії, діастолічної швидкості та показником периферичного опору у нирковій артерії при ініціальному обстеженні. Висновки: комплексне дослідження показників центральної та регіонарної гемодинаміки в дітей за допомогою ехокардіографії та ультразвукової допплерографії дозволяє проводити неінвазивну діагностику ранніх порушень, пов'язаних із септичним шоком, та здійснювати контроль ефективності терапевтичних заходів.

  Повний текст PDF - 436.355 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"