Видужання пацієнтів із тяжкою опіковою травмою значною мірою залежить від своєчасності проведення адекватної протишокової терапії. Мета дослідження - проаналізувати стан надання медичної допомоги хворим з поширеними опіками на етапах медичної евакуації. Під спостереженням знаходилось 75 хворих віком від 18 до 75 років із тяжкими опіками загальною площею ураження 20 - 70 % поверхні тіла, 40 хворих, госпіталізованих протягом 1 - 3 год після травми, 35 хворих, яких було переведено із інших лікувальних закладів через 1 - 3 доби після травми. В обох групах порівнювалися обсяг та склад інфузійної терапії у перші години опікового шоку, строки виходу із шоку, термін початку оперативних втручань, кількість органних ускладнень, летальність. Визначено, що на етапах транспортування протягом перших 8 год після травми вводилося менше розчинів кристалоїдів, а протягом першої доби вводилося менше колоїдних розчинів, ніж у спеціалізованому відділенні, відповідно кількість сечі одержано <$E0,7~symbol С~0,2> і <$E1,1~symbol С~0,3> мл/кг/год. Стабілізація гемодинаміки, вихід із шоку у хворих основної групи досягнуто на <$E3,5~symbol С~1,5> доби, у хворих з етапів евакуації - <$E7,5~symbol С~1,3> доби; строки початку оперативних втручань становили відповідно <$E3,4~symbol С~0,5> доби і <$E8,6~symbol С~1,2> доби. Висновки: кількість ускладнень знаходиться у прямій залежності від строків початку і обсягів інфузійної терапії (ІТ). Недостатня ІТ в перші години після травми збільшує кількість органних ускладнень в 1,5 разу, летальність - в 2,3 разу.

  Повний текст PDF - 200.431 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"