Мета роботи - підвищення ефективності діагностики набутої міопії шляхом визначення факторів, що впливають на її перебіг. Обстежено 80 дітей (160 очей) віком 7 - 12 років з набутою міопією. Комплекс дослідження включав стандартне офтальмологічне обстеження, а також визначення фенотипічних ознак і ступінь сполучнотканинної дисплазії. Для аналізу одержаних даних використовували факторний аналіз. Проведений факторний аналіз виявив 3 головні фактори, що були позначені як "анатомо-конституціональний" фактор (44,6 % загальної дисперсії), "акомодаційно-спадковий" (9,9 % загальної дисперсії) та "морфометричний" (7,1 % загальної дисперсії). Встановлено, що факторне навантаження більше 0,7 вносили перемінні: заломлюючої сили рогівки (-0,757), аксіальної довжини ока (0,810), діаметра рогівки (0,769), а також гіпермобільності суглобів (0,754), запасу відносної акомодації (-0,742), звичайного тонусу акомодації (0,707), спадковості (0,760), маніфестації міопії (0,700), перипапілярного шару нервових волокон (-0,831). Висновки: результати факторного аналізу показали, що у прогресуванні набутої міопії у дітей основними є фактори, пов'язані з особливостями анатомо-оптичних параметрів ока, станом акомодації, маніфестацією та спадковістю захворювання в тісному взаємозв'язку з проявами сполучнотканинної дисплазії. Одержані дані необхідно враховувати під час індивідуального прогнозування перебігу міопії у дітей з метою своєчасного проведення профілактичних заходів.

  Повний текст PDF - 218.988 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"