В усьому світі спостерігається ріст гострих і хронічних порушень мозкового кровообігу, які супроводжуються смертю, значною інвалідністю, зниженням працездатності. Щорічно біля 17 млн. осіб вперше переносять мозковий інсульт, а 6 млн. помирають внаслідок нього. Лише 10 - 20 % осіб можуть повернутися до своєї попередньої роботи і тільки 8 % зберігають свою професійну спроможність. Біля 25 % осіб, що перенесли інсульт, потребують сторонньої допомоги. Вирішальними факторами, які у подальшому визначають життя пацієнтів після інсульту, є рухові, чутливі, когнітивні та психічні розлади, які ламають життя не тільки пацієнта, але й його членів сім'ї. Тому розробка комплексного підходу до терапії інсультів є актуальною і своєчасною проблемою. Мета дослідження - проведення аналізу початку, розвитку та виходу у пацієнтів з гострим геморагічним інсультом, показ ефективності лікування та виокремлення недоліків у проведенні лікувально-діагностичного процесу. Обстежено та проліковано 216 хворих з гострим геморагічним інсультом за умов Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Використано сучасні шкали для визначення свідомості і тяжкості стану хворих, методи нейровізуалізації, лабораторні методи, статистичні методи. Всіх хворих було розподілено на 2 групи: перша група - хворі, які одержували лише консервативне лікування, друга - оперативне, а також у котрих інсульт був фатальним і нефатальним. Проаналізовано час смерті хворих: перша доба після розвитку інсульту, перша - п'ята доба і шоста - двадцять перша. В першу добу померло 4 хворих, в другу - п'яту - 70, шосту - двадцять першу - 19 хворих. Головними причинами були: гостра оклюзивна гідроцефалія, набряк головного мозку, компресійно-дислокаційний синдром, тромбоемболія легеневої артерії, епілептичний статус, набряк легенів. Встановлено, що 96,7 % пацієнтів доставлено до лікарні каретами швидкої медичної допомоги, тобто первинний огляд та перша медична допомога були надані лікарем або фельдшером бригади екстреної медичної допомоги. Встановлено недоліки надання екстреної медичної допомоги, а саме: 34,44 % хворим не було введено повітровод за наявних показів, не проведена катетеризація центральної ліктьової вени (51,11 %), артеріальний тиск був знижений більше ніж на 1/4 висхідного рівня, 11,11 % хворим вводився розчин глюкози, що недопустимо без визначення рівня глюкози, 24,44 % на догоспітальному етапі не проводилася електрокардіографія, 20 % пацієнтам використовувалась поліпрагмазія стосовно лікарських препаратів (но-шпа, папаверин, дибазол, фуросемід, корглікон, дексон та інше). Встановлено, що більшість недоліків, пов'язаних з неадекватною діагностикою та медикаментозним супроводом на догоспітальному етапі було у фельдшерських медичних бригадах. Висновки: найбільш ефективним за геморагічного інсульту є хірургічне лікування у перші 6 год після виникнення інсульту; у разі безперервно-прогресуючого перебігу геморагічного інсульту спостерігається раннє виникнення інтра- та екстра церебральних ускладнень, які не піддаються корекції і в короткі строки призводять до фатального закінчення хворих.

  Повний текст PDF - 316.718 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"