Якісне, ефективне лікування переломів кісток з використанням металевого накісткового остеосинтезу вимагає науково обгрунтованого забезпечення стабільності уламків ушкодженої кістки. Мета роботи - визначення опору зминання кісткової тканини (КТ) дистального епіметафізу плечової кістки до ротаційних та згинальних навантажень у порівнянні способів остеосинтезу з різним просторовим введенням гвинтів. Морфометричні дослідження проведено на 80 препаратах дистальних епіметафізів плечових кісток великої рогатої худоби. Проводили розрахункову оцінку напружено-деформованого стану (НДС) КТ в ділянці введення гвинтів. Оцінка НДС КТ епіметадіафізу в ділянці введення гвинтів у фронтальному напрямку засвідчує, що сила, котра діє на гвинт, а відповідно і напруження деформування КТ були мінімальними. Висновки: площа деформування компактної та губчастої тканини гвинтами, введеними у сагітальному напрямку, відповідно в 1,5 - 1,6 та 1,4 - 1,5 разу більша у порівнянні з площею деформування гвинтами, введеними у фронтальному напрямку.