Особливості нормування хлорорганічних сполук у питній воді у деяких країнах Європи та США

Зайцев, В. В.

Переважна частина населення України використовує питну воду (ПВ) з поверхневих джерел, насамперед р. Дніпро. Для забезпечення епідемічної безпеки ПВ на 90 % водопроводах світу використовуються хлор. Внаслідок хімічних реакцій органічних речовин, що містяться у воді поверхневих джерел, з хлором утворюється ряд хлорорганічних сполук (ХОС), серед яких переважають тригалометани (ТГМ), а серед останніх - хлороформ (ХФ), рівень якого як правило перевищує ГДК. У різних державах світу нормативи ХОС суттєво різняться. Необхідність порівняльної оцінки нормативів ХОС на підставі оцінки їх канцерогенного ризику визначило актуальність досліджень і мету роботи. Мета дослідження - порівняти нормативи ХОС у ПВ різних країнах світу на підставі оцінки їх канцерогенного ризику, запропонувати найбільш ефективні технологічні заходи щодо зменшення рівня ХОС у воді водопроводів з поверхневих джерел водопостачання. Виконано аналітичний огляд діючих нормативів ХОС у ПВ України, Росії, США, країн Європейського Союзу за останні 10 років. Розраховано канцерогенний ризик для здоров`я населення у зв'язку зі споживанням хлорованої ПВ, що містить ХОС та ХФ. На підставі розрахунків канцерогенного ризику підтверджено ГДК деяких ХОС, що застосовуються в Україні. Для досягнення вказаних ГДК ХОС запропоновано найбільш ефективні сучасні заходи щодо оптимізації методів знезараження ПВ з поверхневих вододжерел.


	Наукова періодика України		Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика