Мета роботи - вивчити та порівняти частоту та профіль медикаментозної резистентності МБТ у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), який діагностовано за допомогою молекулярно-генетичного або фенотипового методу. Профіль медикаментозної резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів I та II ряду вивчали у 185-ти хворих з новими випадками МРТБ залежно від методу діагностування захворювання. Пацієнтів обстежено за період з 2013 по 2014 рр. У всіх пацієнтів визначали бактеріовиділення за методом посіву та проводили тест медикаментозної чутливості МБТ. У 66-ти хворих резистентність до рифампіцину було діагностовано за допомогою молекулярно-генетичного методу (GeneXpert) і одразу розпочате лікування стандартним режимом хіміотерапії для 4-ї категорії. У 119-ти хворих МРТБ було діагностовано за допомогою фенотипового методу (на рідкому або твердому живильних середовищах). Цим хворим індивідуалізоване лікування з приводу МРТБ призначали у середньому через (<$E83,9~symbol С~8,7>) днів від моменту діагностування випадку туберкульозу. За цей період можна очікувати розширення медикаментозної резистентності МБТ. Частота і профіль медикаментозної резистентності МБТ до ПТП I та II ряду у хворих груп порівняння не розрізнялись. У хворих на МРТБ, що діагностований за молекулярно-генетичним методом, розширену резистентність визначили в 10-ти випадках - 15,1 %, у хворих групи порівняння - в 16 (13,4 %) випадках, <$Eroman p~>>~0,05>. В обох групах найвищий рівень резистентності був до стрептоміцину та відповідно у 100,0 % і 90,7 % (<$Eroman p~>>~0,05>) хворих, на другому місці - до етамбутолу - у 65,1 % і 59,6 % хворих (<$Eroman p~>>~0,05>), далі - до етіонаміду - у 40,9 % і 30,3 % хворих (<$Eroman p~>>~0,05>), канаміцину - у 25,7 % і 21,0 % хворих (<$Eroman p~>>~0,05>), до офлоксацину - у 28,7 % і 21,8 % хворих (<$Eroman p~>>~0,05>). Висновки: у хворих з новими випадками МРТБ, який діагностований за допомогою молекулярно-генетичного або фенотипового методу, частота і профіль медикаментозної резистентності до протитуберкульозних препаратів I і II ряду не розрізняються. Протягом періоду затримки правильного лікування (у середньому на 84 дні) достовірного збільшення випадків розширення медикаментозної резистентності не спостерігали.

  Повний текст PDF - 883.119 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"