В Україні з 2001 р. запроваджено формулярну систему лікарських засобів (ЛЗ). Разом з тим нераціональна фармацевтична політика залишається основною перепоною забезпечення доступності населення до клінічно й економічно ефективних і безпечних лікарських засобів. Мета роботи - визначити перспективи розвитку формулярної системи ЛЗ в Україні на основі подальших наукових досліджень у даному напрямку. Проведеено системний аналіз світових і вітчизняних наукових джерел, нормативно-правових документів за темою дослідження. Встановлено, що найпоширенішими проблемами типової клінічної практики з призначення лікарських засобів в Україні є одночасне застосування ліків однієї фармакотерапевтичної групи одним і тим же хворим, використання ЛЗ з сумнівною клінічною ефективністю, поліпрагмазія та неврахування можливості негативних лікових взаємодій. В Україні лише 13,3 % ліків постачається через лікарні, решту населення одержує і самостійно сплачує через аптечну мережу, а реімбурсації за рахунок держави підлягає лише 22,0 % вартості ліків. Як висновок, подальшого розвитку потребує наукове обгрунтування необхідності використання протоколів медичної допомоги, розроблених на положеннях доказової медицини, у взаємодії з формулярами ЛЗ, а також вдосконалення державного регулювання доступності ефективних і безпечних ЛЗ до населення.

  Повний текст PDF - 803.607 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"