Згідно прогнозів експертів ВООЗ, до 2020 р. хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) посяде 3-тє місце серед причин смертності та інвалідності дорослого населення розвинутих країн. Мета роботи - оцінити ефективність лікування у хворих на ХОЗЛ I - II стадії фази загострення шляхом застосування фенспіриду та антигомотоксичних препаратів (АГТП) з урахуванням стану системної імунної відповіді. У динаміці обстежено 99 хворих на ХОЗЛ I - II стадії у фазі загострення чоловічої статі. Середня тривалість захворювання становила (<$E8,4~symbol С~1,5>) року. Усіх хворих було рандомізовано за допомогою методу випадкових чисел на групу порівняння - 3 клінічні групи. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб. Проведений аналіз ефективності застосування медикаментозних засобів, використаних в клінічних групах, засвідчив про різний ступінь їх впливу на клінічний перебіг загострення у хворих на ХОЗЛ, а також на показники, що характеризують імунну відповідь. Більш того, їх ефективність була різною залежно від типу реактивності імунної відповіді, тому проведено детальну оцінку ефективності медикаментозної терапії за окремими клінічними підгрупами. Одержані результати терапії щодо впливу на стан імунної реактивності засвідчили, що у хворих в I групі після лікування спостерігається переважно активуюча дія, тому призначення фенспіриду було найбільш ефективним у хворих з гіпоергічною реакцією імунної відповіді. У випадках окремих імунних порушень найбільш ефективним було призначення медикаментозної терапії в III групі, імовірно за рахунок більш вираженого імуномодулювального впливу комбінації АГТП з вмістом ехінацеї композитум С. А за умов гіперергічної реакції імунної відповіді найбільш виражений позитивний вплив на основні клінічні та імунні показники здійснює комбінація АГТП в II групі (лімфоміозот та мукоза композитум). Застосування фенспіриду у хворих на ХОЗЛ I - II стадії у фазі загострення збільшує кількість хворих з ремісією і значним клінічним покращанням після лікування на 14,6 %. Терапія антигомотоксичними препаратами і лімфоміозотом та мукозою композитум, а також комбінацією лімфоміозоту, траумеля С, ехінацеї композитум С та бронхалісу хеель була більш ефективною, ніж у групі порівняння на 14,0 % та 12,1 % відповідно, що зумовлено їх позитивним впливом на імунний статус та гальмуванням запальних реакцій. Висновки: у разі гіпоергічного типу імунної відповіді найефективнішим є застосування фенспіриду. У разі гіперергічного типу найоптимальнішим є призначення лімфоміозоту та мукози композитум, за наявності окремих імунних порушень - комбінована терапія лімфоміозотом, траумелем С, ехінацеєю композитум С та бронхалісом хеель.

  Повний текст PDF - 1.087 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"