Мета роботи - вдосконалення діагностики та визначення можливості використання шкіряного прик-тесту у сполучені з молекулярною діагностикою у дітей віком 3 - 5 років для своєчасного проведення профілактичних заходів, визначення можливості призначення сублінгвальної алергенспецифічної імунотерапії та прогнозу її ефективності. Під спостереженням знаходилося 60 дітей віком 3 - 5 років, батьки яких дали згоду на участь у дослідженні. Середній вік обстежених дітей склав <$E4,1~symbol С~0,6> роки. У 16 (26,7 %) дітей було діагностовано бронхіальну астму (БА), переважно персистуючу, легкого ступеня у поєднанні з алергічним ринітом. Ці діти склали першу групу. Інші 41 (68,3 %) - діти з рецидивуючим БОС. Шкіряні прік-тести (ШПТ) проводилися та оцінювалися за стандартною методикою (Наказ МОЗ України № 127/18 від 02.04.2002 р.) з використанням діагностичних алергенів фірми "Севафарма" Чехія, молекулярна діагностика здійснювалася у лабораторії "Діла" з використанням біочипу компанії Phadia Immuno Cap. Під час проведення ШПТ у 57 (95 %) пацієнтів виявлено полівалентну сенсибілізацію. Відсоток дітей, які мали позитивні ШПТ коливався від 58 % - сенсибілізація до діагностичних алергенів "Осіння суміш" до 65 %- діти, у яких регіструвався позитивний ШПТ з алергенами "Рання весняна суміш". Треба відмітити, що незважаючи на вік обстежених дітей (знижена чутливість шкіри) відсоток позитивних результатів був достатній. Не зареєстровано достовірну відмінність кількості позитивних результатів ШКТ за порівняльного аналізу в дітей першої та другої групи, що свідчить про відсутність впливу базисної терапії БА у дітей першої групи (у тому числі і використання ІГКС - <$E105~symbol С~32,2> мкг/добу в середньому) на чутливість шкіри до алергенів. У 98 % дітей було одержано також високі рівні загального IgE, у 2-х дітей рівень даного показника перевищував 1000 МЕ/мл, загалом середній показник у дітей обох груп складав <$E294,1~symbol С~39,4> МЕ/мл та <$E235,7~symbol С~32,9> МЕ/мл відповідно. Висновки: використання ШКТ надає змогу: уточнити генез рецидивуючого БОС і визначити правильну тактику його лікування, проводити профілактику "алергічного маршу" в дітей. У поєднанні з молекулярної діагностикою: надає змогу оцінити можливість перехресної реактивності, прогнозувати ефективність застосування АСІТ для цієї категорії пацієнтів. Одержані результати свідчать про високу прогностичну значущість дослідження, безпеку та можливість його впровадження у практику для проведення алергодіагностики у дітей з 3-х років.

  Повний текст PDF - 392.157 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"