Хіміотерапія та імунодефіцитний стан у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ) підсилюють ризик розвитку інфекційно-запальних ускладнень (ІЗУ). Своєчасна ідентифікація збудників та адекватна тактика етіотропного лікування здатні вплинути на життя хворого. Мета дослідження - визначити мікробіологічні й імунологічні критерії для прогнозування ІЗУ у хворих на ГМЛ. Обстежено 50 хворих на ГМЛ, яких було розподілено на 3 групи за стадіями захворювання та контрольну групу - 24 практично здорові особи. Досліджено кількісний і видовий склад мікрофлори біотопів верхніх дихальних шляхів (ВДШ), кишечника; визначено диференційні антигени на мембранах лімфоцитів CD3, CD22, CD4, CD8, функціональну активність CD22 (за вмістом Ig G, A, M); фагоцитарні властивості нейтрофільних гранулоцитів. За мікробіологічним моніторингом показано, що найбільшим видовим різномаїттям відрізняється мікрофлора пацієнтів у період ремісії. У хворих у I гострому періоді та під час ремісії реєстровано ознаки дисбіозу: наявність мікроорганізмів роду Staphylococcus у діагностично значущих титрах (10<^>5 - 10<^>6 КУО/мл); зниження кількості оральних стрептококів і заміна їх на кишечних симбіонтів роду Enterococcus (62,5 % пацієнтів); обсіменіння біотопів ВДШ дріжджоподібними і міцеліальними грибами (44 %). Мікрофлора ВДШ пацієнтів на стадії рецидиву була менш різноманітною. Загальною особливістю мікробіоценозу кишечника є відсутність біфідобактерій, зниження кількості лактобактерій, високий рівень ентерококів (<$Esymbol У~10 sup 8> КУО/г), персистенція Klebsiella pneumoniae, дріжджоподібних грибів роду Candida. Імунологічні показники у хворих без ІЗУ - кількість CD3-, CD4-лімфоцитів, фагоцитарна активність нейтрофільних гранулоцитів, інтенсивність й завершеність фагоцитозу - визначалися у межах фізіологічної норми; кількість клітин CD22, CD8 була зниженою до <$E(2,20~symbol С~0,90)> % та <$E(1,20~symbol С~0,90)> % відповідно. У хворих з наявністю ІЗУ, незалежно від стадії ГМЛ, були підвищені показники субпопуляції CD4 до <$E(76,33~symbol С~9,06)> % (p << 0,05) та фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів до <$E(98,0~symbol С~2,51)> % (p << 0,05). У хворих з I гострим періодом спостерігали зниження завершеності фагоцитозу до значень <$E(60,67~symbol С~6,78)> % (p << 0,05). Концентрація IgG у сироватці крові осіб, незалежно від стадії ГМЛ, була у межах фізіологічної норми. Підвищення рівня IgA від (<$E2,21~symbol С~0,31>) до (<$E2,45~symbol С~0,24>) г/л (p << 0,05) виявлено у всіх хворих, крім тих, в яких ІЗУ діагностовано під час ремісії та рецидиву. Високу концентрацію IgM від (<$E1,58~symbol С~0,17>) до (<$E2,52~symbol С~0,76>) г/л (p << 0,05) фіксовано у всіх хворих у I гострому періоді, проте надто високий рівень IgM виявлено саме у пацієнтів з наявністю ІЗУ. Висновки: визначено прогностичні фактори ризику виникнення ІЗУ у хворих на ГМЛ, мікробіологічні: у біотопах носової порожнини й зіву - зниження кількості оральних стрептококів та заміна їх на ентерококи; дисбіотичні порушення мікроекології кишечника, імунологічні: підвищення рівня CD4-лімфоцитів, зниження показника завершеності фагоцитозу нейтрофільних гранулоцитів; незалежно від стадії захворювання, наявності чи відсутності ІЗУ у пацієнтів виявляється підвищений вміст IgA та IgM і незначне зростання показників IgG.

  Повний текст PDF - 232.99 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"