Мета дослідження - виявити частоту та визначити стан і роль гуморальних регуляторних субстанцій у механізмах формування та розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих з вадами серця (ВС). Під наглядом було 125 пацієнтів з ВС. У дослідженні застосовано методи: загальноклінічні, лабораторні та визначення активності реніну, ангіотензину II, концентрації альдостерону, використано радіоімунологічні методи, активність калікреїну, калікреїногену визначали за спектрофотометричним методом Г. С. Пасхіної та А. В. Кримської (1974), вміст МАО - методом Me biva у модифікації Д. М. Аронова та З. М. Кісельової (1971). Застосовано інструментальні методи - 12-канальну ЕКГ, комплексне ехокардіографічне обстеження в M- і B-режимах і допплерографію на апараті "Aloka 550-650", рентгенографію органів грудної клітини, за показаннями - екскреторну урографію та радіонуклідні методи дослідження. Взаємодія пресорних і депресорних гуморальних систем у разі ВС у взаємозв'язку з різними формами АГ зміщується в бік активації на користь пресорного контура та пригнічення депресорної системи. Додатковим незалежним фактором росту рівня пресорних агентів була серцева недостатність. Продемонстровано, що найбільш суттєве збільшення активності РААС відбувалось у випадку симптоматичних АГ, а у разі хронічної ревматичної хвороби серця - особливо в активній її фазі.

  Повний текст PDF - 201.646 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"