Мета роботи - оцінити ефективність запропонованої диференційованої медикаментозної терапії (МТ) в післяопераційному періоді (ПОП) у хворих, яким проведена дентальна імплантація, за результатами динамічного спостереження за клінічною картиною в найближчі терміни до 3 місяців. Обстежили 124 соматично здорові людини (54 чоловіки та 70 жінок) віком від 18 до 34 років. Серед обстежених 25 осіб з інтактним пародонтом, 35 хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ), 30 хворих на генералізований пародонтит (ГП) початкового-I, I ступеня, 34 хворих на ГПI, I - III ступенів тяжкості. Пацієнтів поділили на 2 групи: дослідна (62 пацієнти), яка в ранньому ПОП отримувала запропоновану МТ (обсяг визначався вихідним гігієнічним станом порожнини рота (ГСПР)); контрольна (62 пацієнти), котра одержувала традиційне лікування. Оскільки пацієнтам зі здоровим пародонтом (25 осіб) недоцільно призначати спеціальну МТ після операції імплантації, вони склали групу порівняння. Хворим на ХКГ у ПОП рекомендована монотерапія з застосуванням імуномодулювального препарату "Імудон" у вигляді пігулок для розсмоктування по 6 на день протягом 2 тижнів. Хворим із ГП початкового, початкового-I ступеня та I I - III ступенів рекомендовано поєднане призначення імуномодулювального препарату "Імудон" у зазначеній схемі та універсального антимікробного препарату широкого спектра дії "Мірамістин" протягом 2 тижнів. Контрольні дослідження виконували через 1 тиждень після зняття швів, потім щотижня протягом 3 місяців до початку другого етапу операції. Через 1 тиждень після зняття швів визначили вірогідно кращий ГСПР у хворих на ХКГ основної групи в порівнянні з контролем (р << 0,05). Оцінюючи стан слизової оболонки (СО) над внутрішньокістковим елементом (ВКЕ) у хворих на ХКГ у ПОП, не виявили жодного випадку периімплантиту ані в основній, ані в контрольній групі. У хворих на ГП початкового, початкового-I ступенів основної групи в усі терміни спостереження, починаючи з 1 тижня після зняття швів і через 3 місяці, встановили вірогідно кращий ГСПР порівняно з контролем (р << 0,05). Оцінюючи стан СО над ВКЕ у хворих на ГП початкового, початкового-I ступенів у ПОП в контролі виявили один випадок периімплантиту, який на 1 тижні після зняття швів спостерігали як гіперемію та набряк СО над ВКЕ, а на 2 тижні як грануляції. У хворих на ГПІ, I - III ступенів основної групи, починаючи з 1 тижня після зняття швів і в усі наступні терміни спостереження до 3 місяців, виявили вірогідно кращий ГСПР порівняно з контролем у середньому в 1,9 раза (р << 0,05). Оцінюючи стан СО над ВКЕ у хворих на ГП I, I - III ступенів у ПОП, в контролі виявили, як і у хворих на ГП початкового, початкового-I ступенів, один випадок периімплантиту. Висновки: аналіз динаміки клінічних показників у хворих після дентальної імплантації свідчить про ефективність запропонованих методів додатково до традиційної підтримувальної терапії в найближчі терміни (від 1 тижня після зняття швів) до 3 місяців. Результати дають змогу рекомендувати запропоновані методи медикаментозного лікування в ранньому ПОП після дентальної імплантації для широкого застосування у практичній стоматології.

  Повний текст PDF - 298.708 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"