Наукова періодика України Здоров'я жінки


Степаненко Т. О. 
Значення замісної гормональної терапії при ранній менопаузі / Т. О. Степаненко, К. В. Чайка, М. Н. Шалько, О. С. Загородня // Здоровье женщины. - 2019. - № 2. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_2_18
Мета дослідження - вивчення впливу альтернативних схем екзогенного призначення естрогенів на стан ендотеліальної регуляції та психологічну адаптацію жінок з ранньою менопаузою (РМ). Під спостереженням перебували 74 пацієнтки, що звернулись до гінеколога з приводу припинення менструальної функції віком менше 40 років. Пацієнток розподілено на 3 групи: 25 пацієнток Ia групи отримували класичну замісну гормональну терапію у циклічному режимі; 25 пацієнток Ib групи отримували екзогенні препарати у режимі комбінованих оральних контрацептивів; 24 пацієнтки Ic групи отримували екзогенні естрогени у формі трансдермального пластиря. У всіх групах до початку лікування за спеціальною шкалою визначено рівень реактивної та особистісної тривожності. Для вивчення ендотеліальної регуляції досліджено активність судинорухового розширення плечової артерії (ПА) під впливом гіперемії, оцінено базовий діаметр ПА Db, діаметр ПА після декомпресії Dd і приріст діаметра ПА після декомпресії. Всі означені показники досліджено у пацієнток всіх підгруп через 3, 6 і 12 міс від початку вживання екзогенних естрогенів. Для оцінювання статистичних відмінностей між групами застосовано критерій Колмогорова - Смірнова (рівень психологічної адаптації) та критерій Стьюдента (показники ендотеліальної регуляції). Серед усіх способів екзогенного призначення естрогенів пероральне вживання у безперервному режимі має найпотужніший позитивний вплив на психологічну адаптацію - через 6 і 12 міс терапії 52 і 76 % пацієнток досягнули низького рівня ситуаційної тривожності, а 48 і 72 % - особистісної тривожності, в інших групах ці частки були значно меншими (не більше 42 %). Вплив на ендотеліальну дисфункцю також був більш вираженим у пацієнток Ia групи - у них протягом 6 міс від початку лікування зареєстровано вірогідне зростання приросту діаметра ПА, яке зберігається протягом першого року терапії. Таких змін в ендотеліальній регуляції та навіть тенденції до них не виявлено в групах інших форм уведення естрогенів. Встановлено, застосування різних схем призначення екзогенних естрогенів має різний вплив на психологічну адаптацію та регуляцію функції серцево-судинної системи у пацієнток із РМ. 2. Так, протягом 6 міс лікування 52 % пацієнток, що отримували естрогени у режимі безперервної замісної гормональної терапії, мали низький рівень ситуаційної тривожності, в той час як пацієнтки, які отримували естрогени у циклічному режимі у формі препарату для гормональної контрацепції, лише у 32 % випадків демонстрували низький рівень тривожності, а жінки, які отримували естрогени у формі трансдермального пластиру, лише у 25 %. Через 12 міс розбіжності стали ще більшими - 76, 40 і 41,6 % відповідно. Тенденція до зниження рівня особистісної тривожності, окреслена через 6 міс лікування, у жінок, що отримували естрогени у режимі безперервної замісної гормональної терапії (48 проти 32 % і 33,3 % у групах гормональних контрацептивів і трансдремального пластиря), набула статистичної вірогідності через рік лікування (72, 40 і 45,8 % відповідно). У групі, що отримувала естрогени у режимі безперервної замісної гормональної терапії, протягом 6 міс лікування відзначено покращання функції ендотеліїо у формі зростання приросту діаметра ПА після декомпресії. Такої тенденції не виявлено в інших групах.
  Повний текст PDF - 150.093 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Степаненко Т.
  • Чайка К.
  • Шалько М.
  • Загородня О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Степаненко Т. О. Значення замісної гормональної терапії при ранній менопаузі / Т. О. Степаненко, К. В. Чайка, М. Н. Шалько, О. С. Загородня // Здоровье женщины. - 2019. - № 2. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_2_18.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Чайка Кирило Володимирович (медичні науки)
  • Шалько Мирослава Назарівна (медичні науки)
  • Загородня Олександра Сергіївна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського