Проблема післяпологових гнійно-запальних захворювань потребує впровадження нових підходів до її розв'язання та вимагає оптимізації діагностично-лікувальних розробок. Мета дослідження - визначення оптимального часу для проведення мануальної вакуум-аспірації (МВА) матки за післяпологового ендометриту, корекція лікувальної тактики та контроль стану хворих у межах методу флуоресцентної спектроскопії. Основна група 170 породіль з післяпологовими гнійно-запальними захворюваннями, контрольна група 40 породіль з неускладненим перебігом післяпологового періоду. Проведено дослідження сироватки крові в усіх пацієнток за допомогою методу флуоресцентної спектроскопії, зокрема після МВА матки. Проведено дослідження спектрів флуоресценції у 40 породіль контрольної групи та 170 породіль основної групи, з яких у 44 - у динаміці в процесі лікування після МВА порожнини матки. У 93,2 % хворих основної групи після її проведення було зафіксовано підвищення інтенсивності флуоресценції та зсув <$E lambda sub max> у короткохвильову ділянку, що було достовірною ознакою покращання стану хворих. Зроблено висновок, що використання методу флуоресцентної спектроскопії за післяпологових ендометритів після МВА матки суттєво допомагає покращити моніторинг лікувального процесу та за потреби - здійснити його корекцію з метою своєчасного видужання хворих.

  Повний текст PDF - 735.411 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"