Мета дослідження - зниження частоти перинатальних ускладнень у жінок із ранніми передчасними пологами після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на підставі вдосконалення та впровадження алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Проаналізовано перебіг 130 одноплідних вагітностей у жінок із відновленою фертильністю після використання лікувальних програм ДРТ, які закінчилися ранніми передчасними пологами (РПП). Проведено дослідження субпопуляційного складу лімфоцитів і вмісту активаційних маркерів лімфоцитів периферійної крові за допомогою методу чотирьохспектральної кольорової лазерної проточної цитометрії та набору моноклональних антитіл. Методом твердофазного імуноферментного аналізу визначено концентрацію цитокінів IFN-gamma, IL-4, IL-17A, IL-17F, IL-21 та IL-22 у сироватці крові вагітних. Матеріалом для вивчення та аналізу морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу були результати патоморфологічного дослідження послідів усіх випадків РПП. Встановлено частоту, структуру та провідні причини РПП після застосування ДРТ, оптимізовано тактику ведення індукованої вагітності високого акушерського ризику, сформульовано практичні рекомендації для впровадження у практичну медицину України. Для впровадження у практичну медицину України з метою зниження частоти перинатальних ускладнень та ефективного надання акушерсько-гінекологічної допомоги рекомендуємо включити у клінічний протокол ведення вагітності високого акушерського ризику у жінок після програм ДРТ наступні положення. Для прогнозування ризику РПП у жінок після застосування ДРТ у діагностичний алгоритм необхідно додатково включати визначення основних показників цитокінового профілю сироватки крові: прозапальних сироваткових цитокінів IFN-gamma, IL-2, IL-12, IL-18; протизапального регуляторного цитокіну IL-10; кількісних показників NK-клітин із фенотипом CD3<^>-CD16<^>+CD56<^>+, лімфоцитів CD94<^>+ і трансферину CD71 периферійної крові. Використання медикаментозної корекції: мікроyізований прогестерон (200 мг/добу). У терміни гестації 28 - 33 тиж у разі передчасного розриву плодових оболонок оптимальною та ефективною є очікувальна тактика ведення вагітності тривалістю 5 діб з подальшим розродженням жінок через природні пологові шляхи, що надає змогу досягнути максимально імовірного ступеня зрілості легень плода за мінімального ризику висхідного інфікування у новонароджених. Зроблено висновки, що ефективність удосконаленого алгоритму полягає у суттєвому зниженні у жінок після застосування ДРТ частоти ранніх передчасних пологів, плацентарної дисфункції, передчасного розриву плодових оболонок, дистресу плода, абдомінального розродження та реалізації інтраамніонального інфікування. Сумарна захворюваність новонароджених у ранній неонатальний період знизилася у 2,4 разу, а перинатальні втрати були відсутні.Науково обґрунтовано роль цитокінового дисбалансу як основного предиктора ранніх передчасних пологів, з'ясовано його корелятивний зв'язок із морфофункціональними та гемодинамічними змінами фетоплацентарного комплексу у жінок з відновленою репродуктивною функцією. Встановлено, що цитокіновий дисбаланс виступає предиктором ранніх передчасних пологів у вагітних після допоміжних репродуктивних технологій, змінюючи вектор спрямованості імунної відповіді при ремоделюванні імунологічної толерантності материнського організму. Доведено, що морфофункціональні зміни фетоплацентарного комплексу у жінок після допоміжних репродуктивних технологій на фоні передчасного розриву плодових оболонок мають локалізований характер і набувають деструктивно-дистрофічного характеру лише після п'ятої доби очікувальної акушерської тактики без клінічних ознак хоріамніоніту. З наукової точки зору обґрунтовано вибір оптимальної тактики ведення вагітності та ранніх передчасних пологів після допоміжних репродуктивних технологій, що надало можливість удосконалити та впровадити алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів акушерської допомоги з метою зниження частоти перинатальних ускладнень.

  Повний текст PDF - 541.483 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"