Мета дослідження - вивчення ефективності лікування жінок з трубно-перитонеальною формою безплідності залежно від протоколу стимуляції яєчників. Проаналізовано медичну документацію пацієнток, які звернулися у медичний центр "Мати та дитина" у 2012 - 2013 рр. Для порівняння ефективності різних протоколів стимуляції суперовуляції з карток жінок з трубно-перитонеальною безплідністю відібрано картки 387 пацієнток віком до 35 років, яким стимуляцію проводили за стандартними протоколами з подальшим розподілом їх на дві групи: групу К (короткий протокол стимуляції, n = 246) і групу Д (довгий протокол стимуляції, n = 141). В обох групах виконували інтрацитоплазматичну ін'єкцію сперматозоїдів (ICSI). Середня тривалість стимуляції у довгому протоколі була у середньому на 2 дні довшою. Загальна кількість витраченого рФСГ була також достовірно (на 300 МО) більшою. Суттєвої різниці між кількістю бластоцист у цілому та бластоцист високої якості не було. Кумулятивна ефективність лікування через 1 рік після контрольованої стимуляції яєчників становила 82,33 і 77,30 % відповідно. Проведене ретроспективне дослідження встановило, що жінки з трубно-перитонеальною безплідністю у довгому протоколі потребують більш тривалої стимуляції з використанням більших сумарних доз рекомбінантного ФСГ за однакової з коротким протоколом контрольованої стимуляції яєчників кінцевій ефективності.

  Повний текст PDF - 185.504 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"