Мета дослідження - визначення оптимального доступу оперативного втручання у хворих з гінекологічною та екстрагенітальною патологією (ЕГП). У дослідження включено 240 пацієнток, які перебували на лікуванні у стаціонарі і були прооперовані з приводу захворювань внутрішніх статевих органів лапаротомічним (ЛТД) і лапароскопічним (ЛСД) доступом. В усіх пацієнток діагностовано ЕГП. Залежно від доступу операції всі пацієнтки були розподілені на дві групи. В основну групу ввійшли 120 пацієнток, яких прооперовано ЛСД. У групу порівняння ввійшли 120 пацієнток, яких прооперовано ЛТД. Результати проведених досліджень свідчать про те, що у хворих з гінекологічною та серцево-судинною, бронхолегеневою патологією, ожирінням і цукровим діабетом кращим варіантом оперативного доступу слід вважати лапароскопію. Операція, що проведена ЛСД, у хворих з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) супроводжується короткочасним (до 5 хв) погіршенням показників гемодинаміки у момент підвищення внутрішньочеревного тиску і створенням положення Тренделенбурга. Зазначені зміни швидко нормалізуються та залишаються стабільними протягом операції та під час раннього післяопераційного періоду. ЛТД призводить до більш вираженого і тривалого погіршення гемодинамічних показників у хворих із ССЗ під час операції та у ранній післяопераційний період. Лапароскопічні операції у хворих з ЕГП є менш тривалими за часом, мінімально травматичними, супроводжуються малою крововтратою. У хворих, оперованих ЛСД, менш виражені больовий синдром, порушення функції кишечнику, швидко відновлюється рухова активність, скорочуються терміни перебування у стаціонарі та тривалість реабілітації. У хворих з гінекологічною та компенсованою ЕГП перевагу слід віддавати ЛСД оперативного втручання.

  Повний текст PDF - 137.67 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"