Мета дослідження - відновлення репродуктивної функції у жінок із супутнім ожирінням і метаболічним синдромом на підставі вивчення їх клініко-функціональних та ендокринологічних особливостей, а також удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів із використанням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Для вивчення особливостей індукції суперовуляції у пацієнток із надмірною масою тіла і ожирінням проведено ретроспективний аналіз лікування методами ДРТ 30 пацієнток з ІМТ >> 25 кг/м<^>2 (38 циклів стимуляції). Критеріями включення були: вік 18 - 38 років; безплідність, що є показанням до виконання ЕКЗ/ІКСІ; відсутність протипоказань до індукції суперовуляції і виношування вагітності. У групу порівняння ввійшли 30 пацієнток віком 18 - 38 років без ендокринних порушень і з нормальною масою тіла (ІМТ 18,5 - 24,9 кг/м<^>2), показаннями до використання ДРТ у яких були трубно-перитонеальна безплідність унаслідок непрохідності або відсутності маткових труб або чоловічий чинник безплідності. Результати проведених досліджень свідчать про наявність істотних труднощів під час проведення ДРТ у жінок з надмірною масою тіла і супутнім метаболічним синдромом. Одержані результати є важливими з наукової та теоретичної точки зору і надають можливість пояснити недостатню ефективність лікування безплідності у таких пацієнток. Впровадження запропонованого алгоритму поліпшить результати лікування порушень репродуктивної функції у жінок із супутнім ожирінням і метаболічним синдромом, що надає можливість рекомендувати його для практичної охорони здоров'я.Присвячено відновленню репродуктивної функції у жінок з надлишковою масою тіла та метаболічним синдромом на основі вивчення в них клініко-функціональних та ендокринологічних особливостей, а також удосконалення і впровадження алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Досліджено роль надлишкової маси тіла та метаболічного синдрому в генезі жіночого безпліддя. Показано вплив дисгормональних (гіперандрогенія) та дисметаболічних порушень (гіперсекреція інсуліну та лептину) на клінічний перебіг жіночого безпліддя. Представлено роль порушень секреції пептидних і стероїдних гормонів в генезі хронічної ановуляції у разі різного ступеня надлишкової маси тіла та наявності метаболічного синдрому. Встановлено кореляційні взаємозв'язки між індексом маси тіла, дозуванням гонадо-тропінів та тривалістю стимуляції у жінок з надлишковою масою тіла та наявністю метаболічного синдрому. Це дало змогу науково обгрунтувати удосконалений алгоритм проведення допоміжних репродуктивних технологій з урахуванням індексу маси тіла та наявності метаболічного синдрому. Показано порівняльні аспекти частоти та структури порушень репродуктивної функції у жінок із надлишковою масою тіла та метаболічним синдромом. Представлено найбільш інформативні маркери стану оваріального резерву і андрогенного статусу у пацієнток з надлишковою масою тіла та метаболічним синдромом. Розроблено критерії показань і відмітні моменти тактики проведення допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток з різним індексом маси тіла та наявністю метаболічного синдрому.

  Повний текст PDF - 139.405 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"