Мета дослідження - зниження частоти перинатальної патології у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на підставі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, біохімічних, доплерометричних, кардіотокографічних і морфологічних досліджень, та вдосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. За період з 2012 до 2015 р. проведено комплексне обстеження 300 вагітних, з яких 250 були після застосування ДРТ і 50 - першороділлі, які завагітніли самостійно, а також їх новонароджені. Для вирішення поставленої мети дослідження проводили в 2 етапи. На першому етапі проводили проспективне когортне дослідження, що включало 150 вагітних: із них 100 жінок, вагітність яких настала в результаті застосування ДРТ (1-а основна група), і 50 здорових жінок з фізіологічною вагітністю (контрольна група). На другому етапі проводили проспективну рандомізацію, в результаті якої пацієнток після застосування ДРТ розподілено на дві рівні групи за принципом проведеної терапії: 2-а основна група - 75 вагітних після застосування ДРТ, в яких використовували вдосконалений нами алгоритм; 3-я група порівняння - 75 вагітних після застосування ДРТ, яким були проведені загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Отримані результати свідчать, що у жінок після застосування ДРТ має місце висока частота репродуктивних втрат у I триместрі (10,0 %), 3,0 % випадків мимовільного переривання вагітності з 16 до 22 тиж, а також 3,0 % "ранніх" передчасних пологів (з 22 до 28 тиж вагітності). Частота порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок після застосування ДРТ складає 63,0 %, що є основною причиною високого рівня перинатальних втрат (40,0 %), а також розродження шляхом кесарева розтину (96,0 %). Плацентарна дисфункція у жінок після застосування ДРТ характеризується наявністю ретрохоріальних гематом (21,0 %), невідповідністю розмірів плода (30,0 %) і гіпертонусом матки (73,0 %) на тлі змін плодово-плацентарного кровотоку - підвищення індексу резистентності в артерії пуповини та збільшення судинного опору в маткових артеріях. Ендокринологічні та біохімічні зміни за плацентарної дисфункції у жінок після застосування ДРТ починаються з 28 тиж вагітності та полягають у достовірному зниженні вмісту прогестерону, плацентарного <$Ealpha sub 1>-мікроглобуліну, <$Ealpha sub 2>-мікроглобуліну фертильності та трофічного <$Ebeta>-глікопротеїду. Зроблено висновки, що використання вдосконаленого алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів надає можливість знизити частоту мимовільного переривання вагітності до 22 тиж - з 13,0 до 5,7 %; "ранніх" передчасних пологів - з 3,0 до 1,0 %; плацентарної дисфункції - з 63,0 до 40,6 %; кесарева розтину - з 96,0 до 56,5 %, і перинатальних втрат з 40,0 % до 16,2 % відповідно.

  Повний текст PDF - 202.876 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"