Мета дослідження - визначення ролі поєднаних варіантів генотипів у патогенезі та клінічному перебігу аденоміозу та ендометріом яєчників (ЕМЯ). Обстежено 100 жінок із генітальним ендометріозом і 50 жінок без даного захворювання. Групу 1 склали 50 жінок з аденоміозом, середній вік - 45 років; групу 2 склали 50 жінок з ЕМЯ, середній вік - 33 роки (з них 10 хворих із рецидивом ЕМЯ після комбінованого лікування). Діагноз у всіх хворих верифіковано інтраопераційно та за результатами гістологічного дослідження. Контрольну групу сформовано з 50 жінок, у ході обстеження яких був виключений генітальний ендометріоз, без клінічних проявів порушень оваріально-менструальної функції, віком від 17 до 35 років. Не було виявлено асоціації нульових генотипів за окремими генами GSTT1 і GSTM1 з ЕМЯ та аденоміозом, тоді як під час аналізу поєднань "функціонально ослаблених" генотипів за вивченими генами виявлено чітку кореляція між розвитком аденоміозу та наявністю генотипу GSTT1 0/0 + GSTM1 0/0. Відзначено також кореляцію делецій генів GSTT1 і GSTM1 з деякими клінічними проявами захворювання, такими, як безплідність і порушення менструальної функції. Зроблено висновки, що можливо, за відсутності активності ферментів другої фази системи детоксикації, таких, як глютатіон-S-трансфераза, виникає порушення балансу між першою та другою фазою, накопичення активних метаболітів, що зумовлює розвиток оксидативного стресу, призводить до пошкодження тканин і, як наслідок, до більш виражених клінічних проявів захворювання. Отримані результати необхідно враховувати у процесі розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

  Повний текст PDF - 120.847 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"