Мета дослідження - вивчення ефективності лікування загрози пізнього мимовільного викидня (ЗПМВ) мікронізованою формою прогестерону (лютеіна, Адамед, Польша) та впливу запропонованого препарату на гемодинамічні та функціональні зміни у фетоплацентарному комплексі. Під спостереженням знаходилися 67 пацієнток віком 19 - 31 рік з одноплідною вагітністю. З них: 27 вагітних із ЗПМВ, у лікуванні яких використовували мікронізовану форму прогестерону (лютеіна, Адамед, Польша) (1-а група), 20 вагітних із ЗПМВ, у лікуванні яких використовували розчин масляного прогестерону (2-а група), та 20 вагітних з фізіологічною вагітністю (контрольна група). У ході розподілення жінок на групи дотримувалися принципів рандомізації. Так, одержані результати надають можливість стверджувати, що за наявності ЗПМВ, у лікуванні якої користувалися мікронізованою формою прогестерону (1-а група), спостерігається відновлення гемодинамічних змін у матково-плацентарно-плодовому басейні з достовірним наближенням до показників контрольної групи. За традиційного лікування ЗПМВ у 2-й групі мало місце порушення гемодинаміки з первинними проявами змін у матково-плацентарній ланці, які зумовлюють порушення гемодинаміки та у плацентарно-плодовому басейні. У цьому випадку патологічні порушення фетоплацентарного кровообігу спочатку виявляються у плодовій частині плаценти. Отже, під впливом лікування натуральним мікронізованим прогестероном лютеіна у жінок із ЗПМВ показники порушень у матково-плацентарно-плодовому басейні та гормонопродукувальної функції плаценти достовірно відновлюються. Використання мікронізованого прогестерону в сублінгвальній формі за ЗПМВ надає можливість одержати максимально швидкий терапевтичний ефект та скорочує перебування на лікарняному ліжку.

  Повний текст PDF - 142.528 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"