Особливості рівнів статевих гормонів у дівчаток-підлітків із первинною олігоменореєю

Удовікова, Н. О.

Мета дослідження - визначення рівнів статевих гормонів у дівчаток-підлітків з первинною олігоменореєю (I ОМ) під час їх першого звернення по медичну допомогу з урахуванням тривалості ОМ (тривОМ) до моменту обстеження. Визначено вміст у сироватці крові естрадіолу (E2) і тестостерону (Т) в двох групах хворих 13 - 17 років із I ОМ: 1-а група - з тривОМ до 2 років, 2-а група - з тривОМ більше 2 років. Групу контролю (ГК) склали 44 дівчинки того самого віку з регулярним менструальним циклом. Статистичне оброблення результатів проведено з використанням пакета програм "Statgraphics Centurion". Установлено, що концентрація E2 в крові хворих залежить від тривОМ на момент обстеження. Нормоестрогенемія у 1,5 разу частіше виявляється у дівчаток 2-ї групи, ніж у 1-й групі, гіпоестрогенемія є більш характерною для пацієнток 1-ї групи. Гіпоестрогенемію за нормального та зниженого значень індексу маси тіла (ІМТ) у дівчаток 1-ї групи реєстрували у 2 рази частіше, ніж у 2-й групі. За надмірної маси тіла та ожиріння вміст E2 в крові не відрізняється від контролю. Майже у третини хворих обох груп рівень Т перевищує контрольні дані. Частота різних рівнів Т не залежить від ІМТ і тривОМ. Зі збільшенням тривалості первинної ОМ підвищується частота нормоестрогенемії та у 1,5 разу знижується частота гіпоестрогенемії. Рівень E2 залежить від ІМТ. Зі збільшенням терміну тривалості ОМ за зниженого та нормального значень ІМТ частота гіпоестрогенемії знижується, за надмірної маси тіла і за ожиріння вміст у крові E2 не відрізняється від контролю. Частота різних рівнів Т не залежить від ІМТ і тривалості ОМ. Висока частота гіпертестостеронемії у хворих із І ОМ (28,0 %) може бути однією з причин виникнення стійкої ОМ вже на першому році після менархе та є ризиком формування синдрому полікістозних яєчників у подальшому.


	Наукова періодика України		Здоров'я жінки