Наведено результати вивчення особливостей вимірювання післяпологової крововтрати (ППК) за допомогою методів прямого вимірювання, зважування та візуального оцінювання. Продемонстровано вплив методу, що використовують, на частоту діагностування післяпологової кровотечі та своєчасність клінічного реагування у випадку патологічної крововтрати. Запропоновано нову класифікацію післяпологових кровотеч, новий спосіб візуального оцінювання об'єму крововтрати, а також алгоритм визначення та оцінювання об'єму ППК.Розроблено комплексний ефективний підхід щодо раннього виявлення патологічної післяпологової крововтрати (ПКК), покращання точності визначення її об’єму та індивідуалізованого оцінювання її гемодинамічної значущості. Встановлено, що частота діагностики ППК після вагінальних пологів безпосередньо залежить від методу визначення об'єму крововтрати: прямого вимірювання - 14,3 %, зважування - 11,9 % та візуального оцінювання - 2,4 %. У порівнянні з прямим вимірюванням, показники чутливості та правильності традиційного візуального оцінювання (ТВО) становлять 16,6 % та 81,1 %, а методу зважування - 83,3 % та 97,6 % відповідно. Доведено, що сумарну крововтрату в об'ємі > 500 мл та > 1000 мл через 2 години після народження дитини мають 23,8 % та 4,8 % породіль. Досліджено, що серед причин ППК фактор "Травма" зустрічається у більшості випадків - 83,3 %, а найбільший середній об'єм крововтрати асоціюється з факторами "Тонус" (1000 ± 200 мл) та "Тканина" (812,5 ± 82,6 мл). За крововтрати > 500 мл порушення гемодинаміки виявляються у 58,3 % породіль, та відсутні у 41,7 % жінок. Визначено, що зміни гемодинамічних показників у породіллі з'являються у разі втрати > 10 % розрахованого об'єму циркулюючої крові (ОЦК) та/або > 0,8 % від маси тіла. Запропоновано напівкільксний спосіб візуального оцінювання (НВО), який у порівнянні з ТВО, має високу частоту правильної оцінки (від 60 % до 100 %) як малих, так й великих об’ємів крововтрати (p < 0,001). Методом прямого вимірювання об’єму крововтрати забезпечено раннє розпізнавання патологічної післяпологової крововтрати та своєчасне клінічне реагування у 83 % випадків ППК, ТВО - у 33 %, а НВО - у 60 % випадків ППК. Розроблено алгоритм визначення й оцінки об’єму післяпологової крововтрати та запропоновано її класифікацію.

  Повний текст PDF - 881.963 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"