На сьогодні залишається недостатньо вивченою роль судинного ендотелію, вазоактивних факторів у розвитку і перебігу гестаційних ускладнень за локального непрогресуючого відшарування плаценти та хоріона. В основу дослідження покладено обстеження 80 жінок з діагностованим передчасним відшаруванням хоріона в I триместрі вагітності. Якісне визначення рівнів нейроспецифчної енолази та судинно-ендотеліального фактора росту (СЕФР) у сироватці крові вагітних надає можливість оцінити ступінь дизадаптації фетоплацентарного комплексу та прогнозувати тяжкість можливих перинатальних наслідків. Проведені дослідження встановили, що у вагітних з групи ризику (перша дослідна група) щодо розвитку плацентарної дисфункціїї відзначається неадекватно знижена продукція СЕФР. Дослідження динаміки зростання синтезу нейроспецифічної енолази в процесі гестації продемонструвало появу високих показників даного нейротрансмітера у пацієнток дослідних груп уже в середині II і на початку III триместру вагітності з подальшим динамічним його підвищенням в процесі маніфестації клінічних ознак даного гестаційного ускладнення. Рівень СЕФР і нейроспецифічної енолази в сироватці крові можуть бути як раннім прогностичним маркером, що характеризує початкові ознаки порушення інвазії трофобласта, так і прогностичним трансмітером, що виявляється задовго до клінічної маніфестації гестаційних ускладнень і розвитку плацентарної дисфункції.

  Повний текст PDF - 165.652 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"