Установлено, що за наявності симптомної лейоміоми матки та проявів клімактеричного синдрому (КС) тяжкого ступеня в перименопаузі доцільно рекомендувати гістеректомію з наступною корекцією клімактеричних порушень. Проте жінкам, що відмовляються від оперативного лікування, за наявності тяжкої форми КС можливе проведення емболізації маткових артерій (ЕМА) з наступним призначенням гормональної терапії (ГТ) у формі препарату з переважанням гестагенного компонента та мінімальною дозою естрогенів, зокрема Фемостону 1/10. Таке лікування є ефективним і безпечним з огляду на можливий ріст міоми та збільшення її симптомності. Жінкам із проявами КС тяжкого ступеня на тлі лейоміоми матки, які негативно ставляться до ГТ, і пацієнткам із онкофобією на тлі тяжкої форми КС після здійснення ЕМА є можливим призначення комплексу негормональної терапії з фітоестрогенами та препаратами седативної, вегетостабілізувальної, антиагрегантної дії. Проведення терапії КС після ЕМА є безпечним методом з огляду на можливий ріст і посилення симптомності лейоміоми матки. Навпаки, оклюзія маткових судин призводить до ішемії, некрозу, гіалінозу та склерозу вузлів лейоміоми, що сприяє зменшенню менструальної крововтрати, припиненню маткових кровотеч і зменшенню об'єму пухлини. Застосування ГТ після ЕМА не зменшує позитивного впливу міні-інвазивного рентгенхірургічного втручання.

  Повний текст PDF - 875.478 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"