Проаналізовано результати поліхіміотерапії (ПХТ) (схеми 3 РЕ, 4 РЕ та 3 РЕВ) у 47 хворих на семіному яєчка в стадіях IIА та IIВ. В якості предикторів прогресування розглянуті такі характеристики: вік хворих, розмір первинної пухлини, передопераційний рівень ХГТ та ЛДГ, категорія Т первинної пухлини, наявність інвазії в мережу яєчка (rete testis) та лімфоваскулярної інвазії, розміри заочеревинних метастазів до початку ПХТ та наявність резидуальної пухлини після ініціальної ПХТ. Прогностично несприятливими факторами прогресування в стадіях IIА та IIВ за даними монофакторного аналізу є: розмір заочеревинних метастазів, рівень ЛДГ перед орхіектомією, розмір первинної пухлини та наявність резидуальної пухлини після індукційної ПХТ, за даними мультифакторного аналізу - тільки розмір заочеревинних метастазів до початку ПХТ (р = 0,044). Проведення ПХТ в стадіях IIА та IIВ характеризується помірно вираженою гострою токсичністю та задовільним показником 5-річної загальної виживаності на рівні 97,87 %. ПХТ є альтернативою опроміненню та може розглядатись як лікування першої лінії. На основі аналізу кривих Каплан Майєра (за критеріями логранговим, Уілкоксона та Тарона - Варе) встановлено таке: пацієнти зі стадією Т4 мають менший термін до появи рецидиву, ніж стадіями Т1-Т3; вірогідність прогресування серед хворих в стадії IIВ вищий, ніж для стадії IIА; для підвищеного рівня ЛДГ характерна більша вірогідність прогресування та за наявності резидуальної пухлини після ПХТ прогресування виникає раніше. За критеріями Вальда та Хосмера - Лемешева встановлено, що статистично та прогностично значущими є три одноваріантні моделі прогресування: для розмірів заочеревинних метастазів, для рівня ЛДГ та для наявності резидуальної пухлини після ПХТ.

  Повний текст PDF - 464.666 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"