Пошук підходів до корекції ключових ланок патогенезу при симптомах харчової гіперчутливості (ХГ) у дітей залишається перспективним напрямком досліджень. Мета роботи - дослідити клінічну ефективність патогенетично обгрунтованої схеми терапії шкірних проявів ХГ у дітей. За період з 2011 до 2016 року після аналізу 1780 амбулаторних карт і загальноклінічного обстеження відібраних дітей віком від 1 місяця до 18 років у подальшому дослідженні взяли участь 148 пацієнтів. Випадковим методом вони були розподілені на 2 групи лікування: перша (основна) група (n = 88) отримувала патогенетично обгрунтовану терапію, націлену на корекцію шкірного й кишкового бар'єрів упродовж 10 днів; друга, група порівняння (n = 60), отримувала традиційне базове лікування. На 10-ту добу від початку терапії медіана й розмах коливань балів за шкалою SCORAD в основній групі дослідження були статистично меншими (<$E р~<<~0,05>). Рідше спостерігались рецидиви (U[79; 53] = 1492,5; p = 0,001), а тривалість персистенції шкірних симптомів також була статистично меншою (U[79; 53] = 1516,5; p = 0,001) порівняно з 2-ю групою. Стійкіші довготривалі ефекти проведеного лікування порівняно зі стандартною схемою (<$E р~<<~0,05>) мали діти з маніфестацією симптомів у віці до одного року. Оцінка відносної вологості шкіри в дітей із симптомами ХГ на шкірі дозволяє однаково контролювати й прогнозувати як частоту, так і тривалість загострень. Висновки: запропонована схема лікування має як швидкі, так і довготривалі профілактичні ефекти незалежно від клінічного фенотипу висипу.

  Повний текст PDF - 2.433 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"