Використання технології тканинної допплерометрії дозволяє перейти на якісно новий рівень діагностичних можливостей ультразвукового дослідження серця. З метою вдосконалення діагностики міокардіальної дисфункції шлуночків серця в новонароджених у неонатальний період проведена тканинна допплерографія в імпульсно-хвильовому режимі з визначенням типів діастолічної дисфункції. Обстежено 108 здорових новонароджених у ранній неонатальний період із визначенням показників діастолічної функції шлуночків серця за даними тканинної допплерометрії, що стали опорними та дозволили визначити типи діастолічної дисфункції. Типи діастолічної дисфункції (уповільнена релаксація, псевдонормалізація, рестриктивний та невизначений) потребують зіставлення з клінікою з урахуванням доби життя дитини та функціонування відкритої артеріальної протоки, її гемодинамічної значущості, а також відкритого овального вікна з прийняттям рішення про подальше ведення пацієнта. Висновки: бажано використовувати всі ехокардіографічні режими (метод подвійного допплера) із традиційною оцінкою діастолічного профілю трансмітрального/транстрикуспідального потоків та руху фіброзних кілець за даними тканинної допплерометрії, що в сукупності допоможе оцінити ступінь міокардіальної дисфункції.Використання технології тканинної допплерометрії дозволяє перейти на якісно новий рівень діагностичних можливостей ультразвукового дослідження серця. З метою вдосконалення діагностики міокардіальної дисфункції шлуночків серця в новонароджених у неонатальний період проведена тканинна допплерографія в імпульсно-хвильовому режимі з визначенням типів діастолічної дисфункції. Обстежено 108 здорових новонароджених у ранній неонатальний період із визначенням показників діастолічної функції шлуночків серця за даними тканинної допплерометрії, що стали опорними та дозволили визначити типи діастолічної дисфункції. Типи діастолічної дисфункції (уповільнена релаксація, псевдонормалізація, рестриктивний та невизначений) потребують зіставлення з клінікою з урахуванням доби життя дитини та функціонування відкритої артеріальної протоки, її гемодинамічної значущості, а також відкритого овального вікна з прийняттям рішення про подальше ведення пацієнта. Висновки: бажано використовувати всі ехокардіографічні режими (метод подвійного допплера) із традиційною оцінкою діастолічного профілю трансмітрального/транстрикуспідального потоків та руху фіброзних кілець за даними тканинної допплерометрії, що в сукупності допоможе оцінити ступінь міокардіальної дисфункції.

  Повний текст PDF - 1.974 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"