Мета роботи - дослідити стан адаптації та стресостійкості в дітей з хронічним гастродуоденітом. Обстежено 39 дітей із загостренням хронічного гастродуоденіту віком від 13 до 18 років, які лікувалися на гастроентерологічному ліжку ендокринологічного відділення Обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківськ. Верифікація діагнозу хронічного гастродуоденіту здійснювалась на підставі вивчення анамнезу, фізикального обстеження та даних фіброезофагогастродуоденоскопії. Проаналізовано варіабельність серцевого ритму із застосовуванням системи "КардиоЛаб" "ХАИ-Медика". Оцінку варіабельності серцевого ритму проводили в режимах часового та спектрального аналізів, з детальним аналізом показника активності регуляторних систем відповідно до міжнародних стандартів. Вивчено рівень стресостійкості в дітей за методикою "Виявлення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації в стресі "Прогноз" Санкт-Петербурзької військово-медичної академії. У більшості дітей із хронічним гастродуоденітом мало місце перенапруження або виснаження регуляторних систем із зниженням адаптаційно-пристосувальних можливостей організму, а також недостатньою стійкістю до стресу. Крім того, встановлено наявність прямої кореляційної залежності між ступенем зниження адаптації та рівнем стресостійкості у пацієнтів даної групи. Висновки: у більшості дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, відмічено зниження адаптаційних можливостей організму та стійкості до стресу. Актуальними є включення в діагностичний комплекс визначення варіабельності серцевого ритму та психологічного тестування, а також корекція виявлених порушень за допомогою психотерапевтичних та медикаментозних заходів, що сприятиме підвищенню ефективності надання медичної допомоги дітям із хронічним гастродуоденітом.

  Повний текст PDF - 232.537 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"