Мета дослідження - удосконалення лікування гострого обструктивного бронхіту (ГОБ) в дітей раннього віку шляхом оптимізації протизапальної терапії на підставі оцінки її клініко-імунологічної та молекулярно-генетичної ефективності. Проведено комплексне обстеження 80 дітей віком від 6 місяців до 3 років, хворих на ГОБ. Пацієнти були розподілені на дві групи: діти першої групи (n = 40) одержували системні глюкокортикостероїди, діти другої групи (n = 40) - інгаляційні глюкокортикостероїди. До початку лікування й після закінчення терапії в усіх дітей досліджено вміст IFN-g, IL-4 та IL-13 у сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу, концентрацію загального IgE - за допомогою електрохемілюмінесцентного імуноаналізу. Рівень експресії фактора транскрипції NF-kB у лімфоцитах периферійної крові визначався методом проточної цитометрії. Фактор транскрипції NF-kB, практично однаково впливаючи на концентрації IFN-g та IgE у сироватці крові, визначає особливості запалення, переважно локального характеру, при ГОБ. Терапія глюкокортикостероїдами призводить до зникнення впливу NF-kB на вміст прозапальних цитокінів. Інгаляційні глюкокортикостероїди, крім того, сприяють зниженню концентрації IgE в сироватці крові та інгібіції активності прозапальних внутрішньоклітинних каскадів, що при високих клінічній ефективності та профілі безпеки обгрунтовує доцільність їх застосування при лікуванні ГОБ у дітей раннього віку як препаратів патогенетичної терапії.

  Повний текст PDF - 284.47 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"