Встановлено, що в структурі захворювань травної системи дітей, які народилися від батьків, опромінених у дитячому віці, переважає патологія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), а саме хронічний гастродуоденіт, що має, як правило, поєднаний характер із залученням у патологічний процес декількох зон травного каналу. У дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця має місце більш рання маніфестація захворювань верхніх відділів ШКТ (починаючи з дошкільного віку) та зі збільшенням віку більше простежується системність ушкодження різних органів і систем, про що свідчить такий показник, як кількість нозологічних форм хвороб на одну дитину (у дітей I групи - 6,8; II - 4,9). Аналіз медико-біологічних чинників ризику та індексу обтяженості спадкового анамнезу патологією ШКТ у родичів I - II ступеня споріднення не встановив вірогідних відмінностей між групами. Клінічні прояви хронічних захворювань верхніх відділів гастродуоденальної зони у дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця характеризуються більш частими загостреннями на тлі психоемоційних і фізичних перевантажень; неінтенсивними, періодичними болями; більшою частотою симптомів шлункової диспепсії, кишкової моторної дисфункції та частіше супроводжуються розладами нервової системи (80,0 %) і хронічними вогнищами інфекції (62,2 %).

  Повний текст PDF - 231.83 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"