Досліджено концептуалізацію феномену незалежних об'єктів, а також особливостей їх взаємодії. Ключови завдання - виявлення зв'язків між незалежними об'єктами; встановлення межі їхньої незалежності; порівняння з математичними моделями, що репрезентують взаємодію "залежної змінної" і "незалежної змінної". Методологія дослідження - на основі феноменологічного та онтологічного підходів, а також використовуючи кількісний та ймовірнісний методи, здійснено порівняльний аналіз феномену незалежних об'єктів в математичної теорії і в соціально-філософських дослідженнях. Показано, що в природі та в суспільстві принципи формування та деформації зв'язків різняться. В природничих науках, що вивчають світ як нескінченний Всесвіт, терміни "залежна змінна" та "незалежна змінна" зазвичай використовуються в експериментальних дослідженнях, де необхідно маніпулювати деякими змінними. У цьому сенсі "незалежність змінної" визначається як незалежність від реакції, властивостей і намірів об'єкта експерименту. Деякі змінні залежать від дії об'єкта експерименту або умов експерименту. Ці змінні, можливо у неявній формі, містять деяку інформац)ю про поведінку або реакції об'єкта під час експерименту. У висновках обгрунтовано думку, що неможливо відстежити причинно-наслідкові зв'язки, аналізуючи часово-просторові характеристики матеріальних об'єктів лише частково. Знайти ж незалежні об'єкти в чистому вигляді або встановити повну відсутність взаємодії між ними вкрай складно. Можна говорити про деякі особливості взаємодії, встановивши збільшується або зменшується рівень взаємодії з урахуванням зміцнення або ослаблення зв'язків.

  Повний текст PDF - 129.09 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"