Проаналізовано накладення сфер публічного управління і державного будівництва, що випливає із самої сутності обох понять; підлеглий характер публічного управління щодо державного будівництва обгрунтований організаційними причинами - аморфною, хаотичною і невпорядкованою природою публічної сфери та необхідністю її організаційної підтримки, а також психологічними причинами, передусім феноменом колективного несвідомого, що виявляє природний архетип держави як форми буття. Показано надіндивідуальну природу колективної діяльності як основного процесу державного будівництва, при цьому обгрунтовано, що справедливий порядок розподілу її результатів між учасниками процесу є найважливішою передумовою успішного державного будівництва, і що саме ця умова є яскравим вираженням морально-етичного фундаменту держави і державного будівництва. В результаті аналізу концептуальних положень класичної китайської філософії виявлено "парадокс уявної порожнечі держави як форми", суть якого полягає в невидимості, невідчутності і недосяжності для свідомості більшості індивідів такої форми суспільного блага, яка б підтримувала існування і розвиток самої держави.

  Повний текст PDF - 391.217 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"