За сучасних умов спостерігається відхід футурології від створення глобальних проектів майбутнього існування людства з одночасним переходом до розробки конкретних питань і прогнозів у певних сферах життєдіяльності людини. Прикладний напрям футурології знайшов своє відображення у реалізації прогностичної функції багатьох суспільних наук. Реалізація такої функції вилилася у науково-технічне, природознавче та суспільствознавче прогнозування. Задля підвищення наукового рівня футурологічних прогнозів відбувалося постійне вдосконалення методичного інструментарію, що зумовлювалося специфікою використання науки. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окремихнаукових студій, автори яких висвітлюють перспективні напрями розвитку футурології, у сучасний період відсутнє дослідження, присвячене аналізу новітніх методів наукового пошуку, актуальних в умовах зростання значення прикладних функцій науки. Мета дослідження - визначення основних напрямів розвитку футурології на сучасному етапі в умовах поглиблення процесу глобалізації та характеристика новітньої методологічної бази футурологічних досліджень. У дослідженні за дотримання принципів об'єктивності, поєднання історичного та логічного аналізу використано орієнтаційно ціннісний, статистичний та біхевіористичний методи наукового пізнання, метод наукової абстракції. У сучасному світі суттєвих змін зазнала суб'єктність дослідника. Раніше, зазвичай, спрямування і характер дослідження переважно обумовлювалися суб'єктивними уявленнями науковця про характер та методи наукового пошуку і визначалися основними положеннями гіпотези. Наразі організація форсайту передбачає не лише координацію спільних зусиль вчених, врахування побажань щодо підтвердження чи спростування уявлень замовника (держави, великих корпорацій тощо) про майбутні явища та процеси. Сконцентрованість такого замовника переважно на цікавому для нього фрагменті найближчої перспективи не лише визначає географічні межі та предметне поле дослідження, а й рівень наукової абстракції. Висновки: на початку XXI ст. постала необхідність досліджувати людину та її місце і роль у забезпеченні технічного прогресу не тільки за зростання впливу технічних засобів на розвиток людства, а й в умовах розвитку фізичної інтеграції технічних засобів до людського організму для розширення його можливостей. Реальністю XXI ст. фактично стала необхідність широкого використання синергетичних досліджень в економіці. Технічні можливості, у тому числі передання та обробки інформації, постали важливим чинником перспективних перетворень у сфері пошуку адекватних моделей наукового пошуку у царині футурології. Робота окремих "фабрик думок" чи використання методу форсайту вже не відповідають реаліям часу. Потрібна кооперація різнопланових дослідників з багатьох країн для ухвалення синтетичних рішень, які б визначали перспективи розвитку людства не лише у сфері виробництва, а мали б комплексний характер.

  Повний текст PDF - 483.974 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"