Досліджено вплив обробки коренів етіольованих проростків пшениці (Triticum aestivum L.) екзогенним кальцієм (50 мМ CaCl2), хелатором кальцію ЕГТА (100 мкМ), блокатором кальцієвих каналів хлоридом лантану (2 мМ), інгібіторами фосфоліпази C неоміцином (100 мкМ) і АДФ-рибозилциклази нікотинамідом (5 мМ), а також інгібітором біосинтезу білка циклогексимідом (20 мкМ) на вміст оксиду азоту (NO). Під впливом хлориду кальцію відбувалося посилення утворення оксиду азоту в коренях проростків з максимумом через 1 - 2 год після початку обробки. Антагоністи кальцію ЕГТА, хлорид лантану і неоміцин тією чи іншою мірою знижували вміст оксиду азоту в клітинах коренів. За одночасної дії CaCl2 і хлориду лантану або неоміцину відзначалося часткове нівелювання посилення генерації NO, спричинюваного екзогенним кальцієм. Водночас нікотинамід сам по собі не чинив достовірної дії на вміст оксиду азоту в коренях пшениці і майже не впливав на ефект посилення його утворення, спричинюваний екзогенним Ca<^>2+. Циклогексимід зменшував генерацію оксиду азоту в клітинах коренів пшениці. Однак, за комбінованої обробки коренів циклогексимідом і хлоридом кальцію вміст оксиду азоту в них був значно вищим, ніж у варіанті з самим антибіотиком. Зроблено висновок, що генерація оксиду азоту клітинами коренів істотно залежить від кальцієвого гомеостазу.

  Повний текст PDF - 188.889 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"