За умов польового досліду вивчено ефективність симбіотичної взаємодії нових ризобій сої (Glycine max), одержаних за допомогою методу Тn5-мутагенезу штаму 646 Bradyrhizobium japonicum з використанням плазмід pSUP::2021:Tn5 та pSUP::5011:Tn5 mob. Показано, що прояв симбіотичних властивостей інокулянтів залежить від сортових особливостей рослин, водночас B. japonicum В1-20 забезпечував високу активність азотфіксуючого комплексу на обох сортах сої. Виявлено, що всі досліджувані Tn5-мутанти забезпечували достовірну прибавку урожаю зерна сої сорту Аннушка, а у разі інокуляції насіння сої сорту Васильківська лише 2 мутанти - 21-2 і В1-20 - перевищували за своєю ефективністю штам-стандарт.

  Повний текст PDF - 303.238 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"