Наведено результати моделювання та аналізу сценаріїв поведінки взаємодіючих агентів в умовах кіберконфлікта; загальні підходи до розробки сценарію поведінки антагоністичних агентів; визначення сценарію та виділено фактори, що визначають сценарій поведінки. Наведені сценарії визначаються такими факторами як співвідношення можливостей атакуючої та захищающоїся сторін; наявність або відсутність обміну інформацією між агентами системи безпеки, час перемикання на новий вектор атаки. Знайдено значення часу перемикання на новий вектор атаки, за якого взаємодія носить більш стійкий характер. Це свідчить про те, що реакція боку захисту не повинна бути чисто реактивної, а стратегія "чекай і дивись" не завжди є найкращою. Проведено моделювання та аналіз результатів за умов обміну інформацією між агентами системи захисту та за умов відсутності такого обміну. Відзначено переваги та недоліки такої поведінки. Показано, що у разі зміни часу перемикання на новий вектор атак, змінюються не тільки фінансові показники діяльності учасників кіберконфлікта, а й характер взаємодії. Знайдено значення часу перемикання на новий вектор атаки, за якого взаємодія носить більш стійкий характер, що говорить про те, що реакція боку захисту не повинна бути чисто реактивною, а стратегія "чекай і дивись" не завжди є найкращою. Показано, як запропонований підхід можна використовувати для обгрунтування вибору стратегії поведінки агентів у системах безпеки, а також для економічних оцінок контрзаходів і їх стримувального впливу на зловмисників. Запропоновані сценарії можна розглядати як корисний інструмент для оцінки інвестицій у безпеку контуру бізнес-процесів особами, які приймають рішення.Наведено результати моделювання та аналізу сценаріїв поведінки взаємодіючих агентів в умовах кіберконфлікта; загальні підходи до розробки сценарію поведінки антагоністичних агентів; визначення сценарію та виділено фактори, що визначають сценарій поведінки. Наведені сценарії визначаються такими факторами як співвідношення можливостей атакуючої та захищающоїся сторін; наявність або відсутність обміну інформацією між агентами системи безпеки, час перемикання на новий вектор атаки. Знайдено значення часу перемикання на новий вектор атаки, за якого взаємодія носить більш стійкий характер. Це свідчить про те, що реакція боку захисту не повинна бути чисто реактивної, а стратегія "чекай і дивись" не завжди є найкращою. Проведено моделювання та аналіз результатів за умов обміну інформацією між агентами системи захисту та за умов відсутності такого обміну. Відзначено переваги та недоліки такої поведінки. Показано, що у разі зміни часу перемикання на новий вектор атак, змінюються не тільки фінансові показники діяльності учасників кіберконфлікта, а й характер взаємодії. Знайдено значення часу перемикання на новий вектор атаки, за якого взаємодія носить більш стійкий характер, що говорить про те, що реакція боку захисту не повинна бути чисто реактивною, а стратегія "чекай і дивись" не завжди є найкращою. Показано, як запропонований підхід можна використовувати для обгрунтування вибору стратегії поведінки агентів у системах безпеки, а також для економічних оцінок контрзаходів і їх стримувального впливу на зловмисників. Запропоновані сценарії можна розглядати як корисний інструмент для оцінки інвестицій у безпеку контуру бізнес-процесів особами, які приймають рішення.

  Повний текст PDF - 404.638 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"