Досліджено хімічний склад природного бішофіту зі свердловини N 1 Затуринського родовища та виявлено достатню насиченість VMgCl2 для його використання як екологічно орієнтованої основи композиційних складів для вогнезахисту деревини. Експериментальними дослідженнями підтверджено ефективність застосування органічних синтетичних барвників (метиловий оранжевий, бромтимоловий синій) як фарбувальних добавок для заявлених композиційних складів. Визначено технологічні особливості застосування пігментних концентратів ТМ "Amber" та ТМ "Sniezko", які утворюють із розчином природного бішофіту двофазні системи. Доведено, що запропоновані фарбувальні добавки забезпечують стійке забарвлення деревини та насичений колір її поверхні. За лабораторних умов підтверджено ефективність застосування фарбувальних добавок (бромтимоловий синій і метиловий оранжевий; пігментних концентратів ТМ "Amber" та ТМ "Sniezko") для розроблених композиційних складів для вогнезахисної обробки деревини. Експериментальними дослідженнями встановлено, що час займистості деревини, обробленої композиційним складом без фарбувальних добавок, збільшується у 4 рази у порівнянні з необробленою деревиною. Вогнезахисний механізм дії розроблених композиційних складів обумовлений послідовними процесами перетворення солі бішофіту під впливом температури та додаванням ортофосфорної кислоти, що є сильним антипіреном. А введення до композиційного складу фарбувальної добавки (барвника) метилового оранжевого збільшує час займистості більш ніж у 4 рази, у порівнянні з необробленою деревиною. Таким чином, є підстави стверджувати, що розроблені композиційні склади, що містять фарбувальні добавки (барвники), є екологічно орієнтованими та економічно доцільними. Разом із тим, отримані результати вирішують комплексне завдання, а саме забезпечення вогне- та біозахисту, а також візуалізації наявності обробки будівельних конструкцій житлових і нежитлових будівель із деревини.Досліджено хімічний склад природного бішофіту зі свердловини N 1 Затуринського родовища та виявлено достатню насиченість VMgCl2 для його використання як екологічно орієнтованої основи композиційних складів для вогнезахисту деревини. Експериментальними дослідженнями підтверджено ефективність застосування органічних синтетичних барвників (метиловий оранжевий, бромтимоловий синій) як фарбувальних добавок для заявлених композиційних складів. Визначено технологічні особливості застосування пігментних концентратів ТМ "Amber" та ТМ "Sniezko", які утворюють із розчином природного бішофіту двофазні системи. Доведено, що запропоновані фарбувальні добавки забезпечують стійке забарвлення деревини та насичений колір її поверхні. За лабораторних умов підтверджено ефективність застосування фарбувальних добавок (бромтимоловий синій і метиловий оранжевий; пігментних концентратів ТМ "Amber" та ТМ "Sniezko") для розроблених композиційних складів для вогнезахисної обробки деревини. Експериментальними дослідженнями встановлено, що час займистості деревини, обробленої композиційним складом без фарбувальних добавок, збільшується у 4 рази у порівнянні з необробленою деревиною. Вогнезахисний механізм дії розроблених композиційних складів обумовлений послідовними процесами перетворення солі бішофіту під впливом температури та додаванням ортофосфорної кислоти, що є сильним антипіреном. А введення до композиційного складу фарбувальної добавки (барвника) метилового оранжевого збільшує час займистості більш ніж у 4 рази, у порівнянні з необробленою деревиною. Таким чином, є підстави стверджувати, що розроблені композиційні склади, що містять фарбувальні добавки (барвники), є екологічно орієнтованими та економічно доцільними. Разом із тим, отримані результати вирішують комплексне завдання, а саме забезпечення вогне- та біозахисту, а також візуалізації наявності обробки будівельних конструкцій житлових і нежитлових будівель із деревини.

  Повний текст PDF - 781.29 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"