Проаналізовано особливості функціонування електропривода запірної арматури. Встановлено, що привод запірної арматури (ПЗА), реалізований на базі асинхронних двигунів, характеризується низькою енергоефективністю. Для цілеспрямованого поліпшення енергетичних показників електроприводу розроблено метод оцінки енергетичної ефективності модуля арматури. Необхідність розробки метода викликана тим, що оцінки енергоефективності, засновані на міжнародних стандартах, справедливі для сталих режимів роботи, за умови нехтування часом перехідних процесів. На відміну від традиційних типів приводів, ПЗА характеризується низькими швидкостями обертання. Використання механічних редукторів не надає можливість істотно знизити швидкість приводу, тому доводиться здійснювати імпульсне керування двигуном або переходити на безредукторний привод. Ефективність альтернативних типів двигунів оцінюється за допомогою запропонованого метода, який базується на моделюванні процесу позиціонування запірної арматури. Траєкторія переміщення формується відповідно до керуючих імпульсів, які подаються на обмотки двигуна, що входить до складу мехатронного модуля. Апробацію методу проведено відповідно до паспортних даних асинхронного двигуна типу АІР56А4, потужністю 120 Вт, що входить до складу однооборотного мехатронного модуля, та випускається серійно. Для порівняння енергетичних показників обрано 3-х фазний синхронний двигун із ротором, що котиться, у якого параметри обмотки статора є аналогічними параметрам обмотки двигуна АІР56А. Порівняння оцінок енергетичної ефективності показало перевагу та перспективність використання безредукторних синхронних двигунів у ПЗА. Розроблені моделі надають можливість досліджувати та оптимізувати характеристики електроприводу на базі двигунів, що досліджуються, а також формулювати вимоги до конструктивно-технологічних параметрів двигуна на основі одержуваних оцінок енергоефективності. Запропонована методика оцінки енергоефективності є основою для реалізації комплексу технічних засобів, що забезпечують оцінку енергоефективності приводу за реальних промислових умов, при виконанні конкретної технологічної задачі.Проаналізовано особливості функціонування електропривода запірної арматури. Встановлено, що привод запірної арматури (ПЗА), реалізований на базі асинхронних двигунів, характеризується низькою енергоефективністю. Для цілеспрямованого поліпшення енергетичних показників електроприводу розроблено метод оцінки енергетичної ефективності модуля арматури. Необхідність розробки метода викликана тим, що оцінки енергоефективності, засновані на міжнародних стандартах, справедливі для сталих режимів роботи, за умови нехтування часом перехідних процесів. На відміну від традиційних типів приводів, ПЗА характеризується низькими швидкостями обертання. Використання механічних редукторів не надає можливість істотно знизити швидкість приводу, тому доводиться здійснювати імпульсне керування двигуном або переходити на безредукторний привод. Ефективність альтернативних типів двигунів оцінюється за допомогою запропонованого метода, який базується на моделюванні процесу позиціонування запірної арматури. Траєкторія переміщення формується відповідно до керуючих імпульсів, які подаються на обмотки двигуна, що входить до складу мехатронного модуля. Апробацію методу проведено відповідно до паспортних даних асинхронного двигуна типу АІР56А4, потужністю 120 Вт, що входить до складу однооборотного мехатронного модуля, та випускається серійно. Для порівняння енергетичних показників обрано 3-х фазний синхронний двигун із ротором, що котиться, у якого параметри обмотки статора є аналогічними параметрам обмотки двигуна АІР56А. Порівняння оцінок енергетичної ефективності показало перевагу та перспективність використання безредукторних синхронних двигунів у ПЗА. Розроблені моделі надають можливість досліджувати та оптимізувати характеристики електроприводу на базі двигунів, що досліджуються, а також формулювати вимоги до конструктивно-технологічних параметрів двигуна на основі одержуваних оцінок енергоефективності. Запропонована методика оцінки енергоефективності є основою для реалізації комплексу технічних засобів, що забезпечують оцінку енергоефективності приводу за реальних промислових умов, при виконанні конкретної технологічної задачі.

  Повний текст PDF - 1.108 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"