Проведеними дослідженнями встановлено вплив різних видів цементозаміщувальних матеріалів (ЦЗМ) на фізико-механічні властивості та структуроутворення низькоемісійних багатокомпонентних цементів (БКЦ). Отримано результати гранулометричного складу основних складників БКЦ і проведено комплексну оцінку розподілу їх частинок за розмірами відносно об'єму та питомої поверхні. Доведено, що збільшення дисперсності ЦЗМ призводить до зниження їх водовідділення та зростання активності, проте у цьому випадку збільшується водопотреба, а також підвищуються енергозатрати на механічну активацію. Проведено порівняння ефективності механічної активації неклінкерних основних складників різної природи активності. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що вирішення проблеми підвищення гідравлічної активності гранульованих доменних шлаків досягається за рахунок зростання вмісту фракції до 10 мкм. Разом із тим, у процесі одержання високоактивних гранульованих доменних шлаків суттєво зростають енергозатрати на розмелення, особливо в кульових млинах. Слід відзначити, що в найближчі роки в цементній промисловості передбачається дефіцит якісних шлаків. Це визначає необхідність пошуку нових комбінацій ЦЗМ, а саме природних цеолітів і золи-винесення, що характеризуються високими пуцолановими властивостями. Проведеними дослідженнями часткової та повної заміни гранульованих доменних шлаків у складі низькоемісійних цементів із показником клінкер-фактору 0,50 встановлено, що за рахунок оптимізації гранулометричного складу пуцоланових добавок забезпечуються необхідні показники ранньої та стандартної міцностей. У цьому випадку з віком тверднення міцність в'яжучого суттєво зростає і через 90 діб перевищує стандартну міцність на 30 %. Це надає можливість стверджувати, що внаслідок пуцоланової реакції між високодисперсним цеолітом, золою-винесення та гідроксидом кальцію стимулюються процеси утворення гідратних фаз у міжзерновому просторі та відбувається ущільнення мікроструктури цементуючої матриці. Показано, що при використанні низькоемісіних БКЦ, модифікованих суперпластифікаторами полікарбоксилатного типу, забезпечуються технологічний, технічний, економічний та екологічний ефекти. Таким чином, є підстави стверджувати про доцільність одержання клінкер-ефективних низькоемісійних БКЦ шляхом оптимізації гранулометричного складу ЦЗМ різних видів із метою зменшення енергозатрат у технологічних процесах їх виробництва.Проведеними дослідженнями встановлено вплив різних видів цементозаміщувальних матеріалів (ЦЗМ) на фізико-механічні властивості та структуроутворення низькоемісійних багатокомпонентних цементів (БКЦ). Отримано результати гранулометричного складу основних складників БКЦ і проведено комплексну оцінку розподілу їх частинок за розмірами відносно об'єму та питомої поверхні. Доведено, що збільшення дисперсності ЦЗМ призводить до зниження їх водовідділення та зростання активності, проте у цьому випадку збільшується водопотреба, а також підвищуються енергозатрати на механічну активацію. Проведено порівняння ефективності механічної активації неклінкерних основних складників різної природи активності. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що вирішення проблеми підвищення гідравлічної активності гранульованих доменних шлаків досягається за рахунок зростання вмісту фракції до 10 мкм. Разом із тим, у процесі одержання високоактивних гранульованих доменних шлаків суттєво зростають енергозатрати на розмелення, особливо в кульових млинах. Слід відзначити, що в найближчі роки в цементній промисловості передбачається дефіцит якісних шлаків. Це визначає необхідність пошуку нових комбінацій ЦЗМ, а саме природних цеолітів і золи-винесення, що характеризуються високими пуцолановими властивостями. Проведеними дослідженнями часткової та повної заміни гранульованих доменних шлаків у складі низькоемісійних цементів із показником клінкер-фактору 0,50 встановлено, що за рахунок оптимізації гранулометричного складу пуцоланових добавок забезпечуються необхідні показники ранньої та стандартної міцностей. У цьому випадку з віком тверднення міцність в'яжучого суттєво зростає і через 90 діб перевищує стандартну міцність на 30 %. Це надає можливість стверджувати, що внаслідок пуцоланової реакції між високодисперсним цеолітом, золою-винесення та гідроксидом кальцію стимулюються процеси утворення гідратних фаз у міжзерновому просторі та відбувається ущільнення мікроструктури цементуючої матриці. Показано, що при використанні низькоемісіних БКЦ, модифікованих суперпластифікаторами полікарбоксилатного типу, забезпечуються технологічний, технічний, економічний та екологічний ефекти. Таким чином, є підстави стверджувати про доцільність одержання клінкер-ефективних низькоемісійних БКЦ шляхом оптимізації гранулометричного складу ЦЗМ різних видів із метою зменшення енергозатрат у технологічних процесах їх виробництва.

  Повний текст PDF - 1.868 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"