Наукова періодика України Eastern-European journal of enterprise technologies


Kleshchov A. 
Environmental potential analysis of co-processing waste in cement kilns / A. Kleshchov, D. Hengevoss, O. Terentiev, C. Hugi, A. Safiants, A. Vorfolomeiev // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2019. - № 4(10). - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2019_4%2810%29__3
Технологія спільного спалення відходів у цементних печах зарекомендувала себе надійним, ефективним та зручним методом утилізації відходів (побутових і промислових). Проте країни по всьому світу зіштовхуються з наступними ключовими бар'єрами на шляху до впровадження технології сумісної переробки відходів у цементних печах: нечітке законодавство, відсутність фінансової підтримки, сприйняття громадськістю, тощо. Ці бар'єри можуть бути частково усунуті за допомогою запропонованих заходів. Крім того, сортування та переробка відходів часто не проводяться систематично. Національні та міжнародні цементні компанії працюють із сучасними печами, які можуть замінити частину викопного палива та сировини відповідними потоками підготовлених відходів, які підлягають спільному спаленню. Спільне спалення відходів, що не підлягають вторинній переробці, є надійним варіантом закриття існуючих прогалин для впровадження принципів циркуляційної економіки. Ця технологія широко використовується в різних країнах Європи, але з різним екологічним впливом на навколишнє середовище. Отже, важливим є дослідити екологічний потенціал цієї технології, який є змінним для різних умов морфології відходів. Досліджено потенційні переваги впровадження технології спільного спалення твердих побутових відходів у цементних печах. Застосовано методику оцінки викидів парникових газів для біогенних викидів під час визначення переваг та екологічного потенціалу у разі впровадження технології. На прикладі української цементної промисловості визначено можливість: зменшення споживання антрацитового вугілля у виробництві клінкеру до 262 тис. т/рік; запобігання утворенню до 284 тис. т викидів CO2 екв/рік від заміщення вугілля. Для сектору поводження з відходами було визначено можливий потенціал від спільного спалення: утилізація побутових відходів до 1 213 тис. тТПВ/рік; запобігання утворенню парникових газів до 111 тис. т CO2 екв/рік на звалищах. Ці висновки є важливими для ряду країн, оскільки ключові бар'єри для здійснення спільного спалення відходів у цементних печах є спорідненими. Результати екологічного аналізу та запропоновані заходи щодо уникнення визначених ключових бар'єрів впровадження технології можуть бути використані для умов багатьох країн.Технологія спільного спалення відходів у цементних печах зарекомендувала себе надійним, ефективним та зручним методом утилізації відходів (побутових і промислових). Проте країни по всьому світу зіштовхуються з наступними ключовими бар'єрами на шляху до впровадження технології сумісної переробки відходів у цементних печах: нечітке законодавство, відсутність фінансової підтримки, сприйняття громадськістю, тощо. Ці бар'єри можуть бути частково усунуті за допомогою запропонованих заходів. Крім того, сортування та переробка відходів часто не проводяться систематично. Національні та міжнародні цементні компанії працюють із сучасними печами, які можуть замінити частину викопного палива та сировини відповідними потоками підготовлених відходів, які підлягають спільному спаленню. Спільне спалення відходів, що не підлягають вторинній переробці, є надійним варіантом закриття існуючих прогалин для впровадження принципів циркуляційної економіки. Ця технологія широко використовується в різних країнах Європи, але з різним екологічним впливом на навколишнє середовище. Отже, важливим є дослідити екологічний потенціал цієї технології, який є змінним для різних умов морфології відходів. Досліджено потенційні переваги впровадження технології спільного спалення твердих побутових відходів у цементних печах. Застосовано методику оцінки викидів парникових газів для біогенних викидів під час визначення переваг та екологічного потенціалу у разі впровадження технології. На прикладі української цементної промисловості визначено можливість: зменшення споживання антрацитового вугілля у виробництві клінкеру до 262 тис. т/рік; запобігання утворенню до 284 тис. т викидів CO2 екв/рік від заміщення вугілля. Для сектору поводження з відходами було визначено можливий потенціал від спільного спалення: утилізація побутових відходів до 1 213 тис. тТПВ/рік; запобігання утворенню парникових газів до 111 тис. т CO2 екв/рік на звалищах. Ці висновки є важливими для ряду країн, оскільки ключові бар'єри для здійснення спільного спалення відходів у цементних печах є спорідненими. Результати екологічного аналізу та запропоновані заходи щодо уникнення визначених ключових бар'єрів впровадження технології можуть бути використані для умов багатьох країн.
  Повний текст PDF - 295.738 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Kleshchov A.
  • Hengevoss D.
  • Terentiev O.
  • Hugi C.
  • Safiants A.
  • Vorfolomeiev A.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Kleshchov A. Environmental potential analysis of co-processing waste in cement kilns / A. Kleshchov, D. Hengevoss, O. Terentiev, C. Hugi, A. Safiants, A. Vorfolomeiev // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2019. - № 4(10). - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2019_4(10)__3.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Клещов Антон Йосипович (1988–) (технічні науки)
  • Терентьєв Олег Маркович (1949–) (технічні науки)
  • Терентьєв Олександр Євгенійович (технічні науки)
  • Терентьєв Олександр Миколайович (технічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського