Досліджено вплив активаторів на розкладання N-фосфонометилгліцину під дією пероксиду водню та гідроксиду калію. Як системи деконтамінації вивчено суміші гідроксиду калію, пероксиду водню, борної кислоти, цетилпіридиній хлориду та борату моноетаноламіну. Показано, що борна кислота є ефективним активатором пероксиду водню як <$E alpha>-нуклеофілу в міцелярній системі деконтамінації N-фосфонометилгліцину. Встановлено, що N-фосфонометилгліцин не вступає в реакції розщеплення за високих значень рН без участі активуючих агентів. За рН 13 очікуваний полуперіод розпаду субстрату за нуклеофільним механізмом становить біля 3 год. Показано, що за деконтамінації N-фосфонометилгліцину в системі луг, пероксид водню, цетилпіридиній хлорид, борна кислота створюються сприятливі умови для нуклеофільної атаки на фосфорорганічну сполуку за рахунок утворення міцел та активації механізму утворення пероксид-іонів. У вказаній системі константа швидкості реакції другого порядку у 2 рази є вищою ніж у неактивованій системі. Встановлено, що борат моноетаноламіну не виявляє суттєвого активуючого впливу на міцелярний нуклеофільний каталіз за деструкції N-фосфонометилгліцину. Визначено оптимальні умови деконтамінації N-фосфонометилгліцину в міцелярній системі знезараження: концентрації цетилпіридинію хлориду - 0,25 моль/л і борної кислоти - 0,15 моль/л. Доведено, що важливою умовою є оптимальний рН системи, який повинен знаходитись у проміжку від 10,5 до 11,5. Зроблено висновок, що дослідження деконтамінації N-фосфонометилгліцину за умов м'якого міцелярного каталізу має теоретичне та вагоме прикладне значення, обумовлене мінімізацію ризиків, пов'язаних із виробництвом, використанням та утилізацією фосфорорганічних сполук.

  Повний текст PDF - 707.919 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"