Розроблено нову конструкцію повітряного геліоколектора (ПГК) для геліосушарки фруктів, що включає подвійне засклення та селективну поверхню, виготовлену з тонкої металевої підкладки на його днищі з вхідними та вихідними отворами. Встановлено, що для підкладки з подвійного засклення необхідно використовувати скло з тепловідбивальним покриттям твердого типу K-glass з коефіцієнтом випромінювання <$E epsilon~=~0,1~-~0,15>. Це надає можливість одержати максимально великий спектр потоку прямих сонячних променів, які опромінюють поверхню поглинальної пластини та знизити розсіяну складову випромінювання, що забезпечує підвищення ефективності колектора. Визначено закономірності впливу зміни витрати теплоносія, перепаду температур та інтенсивності радіаційного випромінювання на потужність геліоколектора. Розроблено модель процесів теплообміну, що відбуваються у ПГК. Наведено методику оцінки тепловтрат ПГК із пасивним використанням сонячної енергії. Встановлено, що на теплопродуктивність ПГК Q = 117 - 480 Вт суттєво впливає енергетична освітленість E, яка становить від 377 до 1223 Вт/м<^>2. З'ясовано, що застосування неселективно-поглинаючої поверхні у ПГК за малого рівня інсоляції E = 377 Вт/м<^>2 надає змогу збільшити ккд на <$E eta~=~70,7> % за селективний, а за великої енергетичної освітленості у E = 1000 Вт/м<^>2 навпаки малий <$E eta~=~54,6> %. Це надає змогу пояснити, як відбувається перерозподіл співвідношень максимальної поточної теплової потужності (NГК = 48,8 - 100 Вт) і ккд геліоколектора. Отримані результати можна використати під час розробки та вдосконалення технічних засобів сушіння фруктів, для підвищення технологічної та енергетичної ефективності процесу.

  Повний текст PDF - 866.921 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"