Електрохромні покриття одержано на склі, покритому оксидом індій-олово (ITO) і склі з ITO і нанесеним на нього тонким шаром металевого нікелю. Нікель на поверхню покриття ITO нанесено з розчину електрохімічного нікелювання. Режим нанесення металевого нікелю на шар ITO був наступним - катодна густина струму 0,5 А/дм<^>2, тривалість нанесення 3 с. Такий режим обрано у зв'язку з тим, що за більшої тривалості нанесення та (або) густині струму, отримуване покриття з металевого нікелю ставало непрозорим. Дві зазначені основи використано для нанесення катодним темплатним методом електрохромних плівок на основі Ni(OH)2. В результаті показано, що електрохромне покриття, отримане на склі з покриттям ITO-Ni, має кращі питомі характеристики ніж скло з ITO: більшу глибину затемнення, а також більші струми окиснення-відновлення на циклічній вольтамперограмі. Показано, що плівка, яка має найкращі характеристики, навпаки має меншу оберненість процесу затемнення-освітлення. У зв'язку з отриманими результатами запропоновано механізм, який пояснює роль проміжного шару металу. Він полягає у тому, що нанесений шар металевого нікелю утворює додаткові електричні контакти між поверхнею субстрату та електрохромною плівкою. При цьому шар нікелю може допомагати утримувати шар електрохромної плівки, а під час нанесення позитивно впливає на розподілення струму. З іншої сторони, менша оберненість процесу затемнення-освітлення плівки на склі з покриттям ITO-Ni може бути пояснена поступовим окисненням нікелю у лужному середовищі. Разом із цим показано, що нанесення металевого нікелю призводить до деякого зменшення прозорості підкладки.

  Повний текст PDF - 1.278 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"