Мета роботи - дослідити кінематику необоротних зрушень грунтової поверхні й масиву гірських порід під час розвитку зсуву схилу земної поверхні. У роботі грунт, наноси й масив гірських порід розглянуто як відкриту термодинамічну систему, яка під час необоротних зрушень розсіює енергію гірського тиску, або/і потенційну енергію зсувної маси, яка сковзає уздовж градієнту сили тяжіння. Для дослідження кінематики зрушень застосовано геодезичні методи інструментальних спостережень, статистичного аналізу, а також обчислювальної геометрії. Встановлено, що дисипативні структури у масиві гірських порід, що перейшов у позамежний стан, виникають у результаті близької взаємодії породних фрагментів й дальньої взаємодії кластерів і виявляються моніторингом його елементарних зрушень, величина яких знаходиться у межах 2 - 10 середньоквадратичних похибок вимірювання зрушень, причому центри кластерів визначаються за методом К-середніх, а їх межі полігонами Вороного у Евклідовому просторі, що надає змогу виявити вказані дисипативні структури й обгрунтувати новий принцип забезпечення стійкості масивів гірських порід шляхом активного обмеження кількості (аж до трьох) поступальних й обертальних ступенів свободи масиву, що деформується у позамежному стані. Вперше встановлено, що дисипативні структури, які розсіюють енергію гірського тиску змінюються внаслідок їх біфуркацій стрибкоподібно і мають паттерни у вигляді різноспрясованих незворотних зрушень короткоживучих кластерів й доменів масиву, які формуються з породних фрагментів, що забезпечує ступені свободи для розвитку й нагромаджень незворотних зрушень і деформацій; вперше доведено, що центри кластерів надійно визначаються методом К-середніх й полігонами Вороного у Евклідовому просторі; вперше встановлено близьку взаємодію суміжних породних фрагментів та дальню взаємодію кластерів зруйнованого масиву. Практична цінність роботи полягає в обгрунтуванні нового принципу забезпечення стійкості масивів гірських порід шляхом активного обмеження кількості (аж до трьох) поступальних і обертальних ступенів свободи масиву, що деформується у позамежному стані. На основі вказаного принципу розроблено нові способи управління стійкістю масиву гірських порід.

  Повний текст PDF - 910.679 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"