Методом вольтамперометрії з лінійною розгорткою потенціалу досліджено процес виділення водню на наноструктурованій поверхні нікелю з додатково осадженим Бісмутом в кислому середовищі. Як робочі розчини використали сульфатну кислоту із значенням pH 1 - 3. Інтенсивність виділення водню на таких електродах в порівнянні з гладкою поверхнею Бісмуту зростає у 5,7 разу. На основі аналізу одержаних потенціодинамічних кривих показано, що під час значення pH 1 водень починає виділятися при потенціалі робочого електрода -0,1 В по відношенню до аргентум-хлоридного електрода (виключно за рахунок розряду іонів гідроксонію). При досягненні потенціалу робочого електрода -0,47 В розряд здійснюється як за рахунок іонів гідроксонію, так і молекул води. Зміна швидкості накладання потенціалу практично не впливає на інтенсивність виділення водню. Досліджено вплив на перенапругу виділення водню іонів лужних металів Li<^>+, Na<^>+, Cs<^>+. Введення в досліджуваний розчин натрій хлориду призводить до підвищення перенапруги виділення водню за обома механізмами. Проте така закономірність спостерігається лише для досить кислих розчинів із значенням pH 1 - 2. Іони літію знижують перенапругу виділення водню, а іони цезію навпаки - підвищують її. Це пояснюється тим, що іони літію, маючи незначний радіус, піддаються сильнішій сольватації, а це веде до зменшення ступеня сольватації іонів гідроксонію, що в цілому призводить до полегшення доставки іонів гідроксонію до поверхні електрода, що і буде вирішальним фактором, який знижує перенапругу виділення водню. Іони цезію, маючи значно більший радіус, чинять протилежний вплив на перенапругу виділення водню.

  Повний текст PDF - 318.29 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"