Досліджено спектрально-флуоресцентні властивості 1-(4-адамантил-2-тіазолілазо)-2-нафтолу у розчині та іммобілізованого на поверхні кремнезему. Показано, що інтенсивність флуоресценції ацетонітрильних розчинів реагенту лінійно зростає зі збільшенням його концентрації до <$E2~cdot~10 sup -5> моль/л. Положення максимуму смуги у спектрі флуоресценції залежить від форми реагенту у розчині: для дисоційованої форми спостерігається батохромний зсув максимума (<$E DELTA lambda~=~100> нм) відносно максимумів протонованої та дисоційованої форм (<$E lambda~=~350> нм). Іммобілізований на силікагелі реагент зберігає люмінесцентні властивості. Вивчено вплив іонів Сu(II), Zn(II) та Ni(II) на інтенсивність флуоресценції у гомогенній і гетерогенній системах. Показано, що люмінесцентно активними є комплексні сполуки Zn(II) та Ni(II) найпростішого складу. Іони Сu(II) лінійно гасять флуоресценцію реагенту як у розчині, так і на поверхні силікагелю. З використанням методу люмінесценції вивчено комплексоутворення іонів металів з реагентом у розчині та розраховано константи стійкості комплексів найпростішого складу. Показано перспективність застосування досліджуваного реагенту для люмінесцентного та сорбційно-люмінесцентного визначення іонів Сu(II), Zn(II) та Ni(II).

  Повний текст PDF - 546.56 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"