Розглянуто складний процес трансформації українського красного письменства (40-х рр. ХIХ ст. - початку ХХ ст.) - від провінційного маргінального різновиду "спільноруської" літератури до повноцінної національної літератури європейського рівня. Увагу зосереджено на самовизначенні знакових для літературного процесу письменників і літературних критиків: М. Максимовича, Т. Шевченка, П. Куліша, М. Драгоманова, І. Нечуй-Левицького, Б. Грінченка та ін. у суспільно-політичному, культурному, етнічному, соціальному контекстах літературного життя Наддніпрянської України.

  Повний текст PDF - 401.835 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"